До фахівця управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області звернулася Світлана (ім’я змінено) за допомогою, адже не знала, чи правомірно їй відмовляє керівник у поділі на частини додаткової відпустки за стаж роботи на державній службі.

 У листопаді цього року, Світлана звернулася до керівника з проханням надати їй частину додаткової відпустки за стаж роботи на державній службі тривалістю 10 календарних днів. Загалом Світлана мала право на 15 календарних днів. Керівник державного органу відмовив їй. Він аргументував, що поділ додаткової відпустки за стаж роботи на державній службі в організації не використовується, і вона повинна у своїй заяві про надання додаткової відпустки зазначити всі 15 днів.

Інспектор Управління пояснила керівнику та Світлані, що питання щорічної додаткової оплачуваної відпустки врегульовано статтею 58 Закону України «Про державну службу» та Порядком надання державним службовцям додаткових оплачуваних відпусток, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016  № 270 (далі — ПКМУ №270).

Так, право на додаткову відпустку з’являється у державного службовця з досягненням відповідного стажу державної служби – п’ять років. За кожний рік державної служби після досягнення п’ятирічного стажу державної служби держслужбовцю надається один календарний день щорічної додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як 15 календарних днів.

Відповідно до вимог пункту 4 ПКМУ №270 у перший рік державної служби в державному органі державному службовцю, який має стаж такої служби понад п’ять років, додаткова відпустка надається після закінчення шести місяців безперервної служби в цьому органі, якщо інше не передбачено законодавством.

Відповідно до вимог пункту 5 ПКМУ №270 додаткова відпустка надається державним службовцям одночасно із щорічною основною оплачуваною відпусткою або окремо від неї за згодою між державним службовцем і керівником держслужби відповідно до затвердженого графіка відпусток.

Додаткова відпустка не надається державному службовцю за час перебування:

• у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
• у відпустках без збереження заробітної плати;
• у разі, коли дитина потребує домашнього догляду (тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку);
• у разі, коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежна), не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку;
• у разі, коли дитині встановлено категорію «дитина з інвалідністю підгрупи А» (до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку);
• за час навчання у навчальному закладі, установі, організації, незалежно від форми власності, що має право надавати освітні послуги, зокрема за кордоном, для підвищення рівня професійної компетентності з відривом від виробництва.

Додаткова відпустка за стаж державної служби переноситься на інший період або продовжується у разі:

• тимчасової непрацездатності державного службовця, засвідченої в установленому порядку;
• відкликання із додаткової відпустки для виконання невідкладних завдань;
• виконання державним службовцем державних або громадських обов’язків, якщо згідно із законодавством службовець підлягає звільненню на час виконання ним таких обов’язків від основної роботи зі збереженням заробітної плати;
• настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
• збігу додаткової відпустки з відпусткою у зв’язку з навчанням.

Статтею 79 КЗпП та статтею 12 Закону України "Про відпустки" допускається поділ щорічної відпустки на частини будь-якої тривалості, за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів. Ураховуючи, що щорічна відпустка може складатися зі щорічної основної та щорічних додаткових відпусток, кожна з її частин (у тому числі додаткові відпустки) може бути поділена на частини, а також включатися до складу основної безперервної частини щорічної відпустки тривалістю не менше 14 календарних днів.

Відповідно до вимог пункту 6 ПКМУ №270 додаткову відпустку на прохання державного службовця може бути поділено на частини будь-якої тривалості.

Невикористана додаткова відпустка чи її частина надається державному службовцю у будь-який час відповідного року чи приєднується до відпустки у наступному році.

За згодою між державним службовцем і керівником державної служби в державному органі додаткові відпустки за попередній і поточний періоди можуть бути надані одночасно.

Інспектор також зазначила, що відповідно до статті 28 Закону № 504 особи, винні в порушенні законодавства про відпустки, несуть відповідальність згідно з законодавством.

Після проведених превентивних заходів, Світлана повідомила інспектору, що написала заяву та отримала частину додаткової відпустки за стаж роботи на державній службі тривалістю 10 календарних днів.