Надмірні фізичні та нервово-психічні перевантаження зумовлюють зміни у фізіологічному та психічному стані людини, призводять до розвитку втоми та перевтоми.

Об’єктивно процес стомлення проявляється у зниженні продуктивності праці, а суб’єктивно – у відчутті стомлення.

Розумовій праці притаманний найбільший ступінь напруження уваги – в середньому в 5–10 разів вищий, ніж за фізичної роботи.

 Завершення робочого дня зовсім не перериває процесу розумової діяльності. Розвивається особливий стан організму – втома, що з часом може перетворитися на перевтому. Все це призводить до порушення нормального фізіологічного функціонування організму. Стомлення може з’явитися як у разі розумової, так і у разі фізичної роботи.

Швидкість стомлення залежить від особливостей праці: значно швидше воно настає під час виконання роботи, що супроводжується одноманітною позою, напругою обмежених груп м’язів; менш стомливих ритмічних рухів.

Важливу роль у появі стомлення грає також відношення людини до виконуваної справи. Добре відомо, що у багатьох людей у період емоційного підйому тривалий час не виникають ознаки стомлення і почуття втоми. Зазвичай коли необхідно продовжувати інтенсивну роботу у разі стомлення, людина витрачає додаткові сили і енергію – змінюються показники окремих функцій організму (наприклад, під час фізичної праці частішають дихання і серцебиття, посилене потовиділення та інше). При цьому продуктивність роботи знижується, а ознаки стомлення посилюються.

Фізична втома виражається знесиленням, зниженням швидкості, точності, розгалуженістю дій. Розумова втома характеризується спадом плідності інтелектуальної діяльності, зниженням концентрації, уповільненням розумових процесів. Монотонна, нецікава робота призводить до того, що втома наступає раніше, ніж у тих випадках, коли робота зацікавлює людину. У разі перевтоми період оптимальної працездатності скорочується, а період нестійкої компенсації збільшується.

За наявності хронічної перевтоми погіршується продуктивність праці, знижується опір організму до інфекції, зростає лабільність показників серцево-судинної системи, підвищується сухожилкові рефлекси, пітливість, часто зменшується маса тіла, збільшується кількість помилок, брак у роботі. Люди зі станом перевтоми характеризуються порушенням сну, відсутністю повного відновлення працездатності до наступної дії, зниженням опору організму до несприятливих факторів довкілля, підвищенням нервово-емоційної збудливості. Такий стан може призвести до загострення багатьох захворювань – серцево-судинних, ендокринних, бронхо-легеневих, хронічних тощо. Але за всіх негативних аргументів варто відзначити, що втома – цілком нормальна реакція організму. Час від часу будь-яка людина відчуває втому.

Необхідно відзначити, що процес стомлення зворотний. Після відпочинку стомлення зникає і працездатність повністю відновлюється. В результаті неправильної організації праці навіть після нічного відпочинку працездатність повністю не відновлюється і поступово наступає перевтомлення. Основними ознаками процесу перевтомлення є головний біль, втрата сну, апетиту, підвищена дратівливість, послаблення пам’яті, зниження опірності організму.

Позбавитися від постійного почуття втоми можна самостійно, застосувавши такі профілактичні корекційні заходи зародження стомлення, а саме:

1. Змінити свій спосіб життя на правильний, здоровий, а саме:

 – харчуватися правильно і раціонально;

– пити достатню кількість рідини щоденно;

– щодня бувати на свіжому повітрі і на сонці;

– займатися спортом, бути активним фізично;

– відпочивати і висипатися ночами;

– дотримуватися розпорядку дня, бути організованим;

 – відмовитися від усіх шкідливих звичок (у тому числі і від тих, які носять психологічний характер);

– вирішити всю невирішену внутрішню психологічну проблему і міжособистісний конфлікт;

– жити усвідомлено, відчувати і розуміти себе;

– визначити ціль у житті;

– займатися тим, що подобається, любити свою роботу;

– щодня відчувати позитивні емоції; – любити себе і світ навкруги;

– своєчасно відпочивати, відпочинок може бути активним (прогулянки) або пасивним (сон);

– збільшувати проміжки відпочинку між виконанням окремих завдань;

– робити самомасаж;

– робити дихальну гімнастику.

2. Змінити свій спосіб мислення і стати на шлях розвитку особистості.

Отже, базисом і головною причиною втоми є тривале інтенсивне робоче навантаження. Але правильний та чіткий розподіл відповідності проміжків відпочинку й інтенсивності праці є найважливішим профілактичним методом корекції буття людини, мета якого полягає в недопущенні доведення до перевтоми організму, при цьому залишаючись у інтенсивному нинішньому життєвому руслі.