На двох підприємствах, які виробляють продукцію з бетону, фахівець Управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області розповіла про дотримання вимог законодавства про працю та переваги легального працевлаштування під час воєнного стану, недопущення дискримінації ВІЛ-інфікованих працівників та недопущення насильства і домагань у сфері праці.

 Під час заходу фахівець проінформувала про:

- встановлення та обліку часу роботи та часу відпочинку під час дії воєнного стану;

- оплати праці;

- повідомлення працівника про зміну істотних умов праці;

- переведення працівника без його згоди на іншу роботу, необумовлену трудовим договором тощо.

Також посадовець повідомила присутніх про те, що люди, які живуть з ВІЛ, та особи, які належать до груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, наділені всіма правами та свободами, передбаченими Конституцією та законами України, іншими нормативно-правовими актами України.

У статті 2-1 Кодексу законів про працю України вказано, що будь-яка дискримінація у сфері праці залежно від стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД заборонена.

У статті 16 Закону України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» від 12.12.1991 р. № 1972-XII більш детально визначено, яких саме обмежень не повинні зазнавати люди, котрі живуть з ВІЛ.

Передусім на підставі ВІЛ-позитивного статусу особи забороняється:

- відмовляти у прийнятті на роботу;

- звільняти з роботи;

- відмовляти у прийнятті до освітніх, медичних закладів, до закладів соціальної опіки та піклування та соціальних служб;

- відмовляти у наданні медичної допомоги та соціальних послуг.

Забороняється також обмежувати права рідних і близьких цієї категорії осіб. У разі неправомірних дій посадових осіб, хворі на ВІЛ люди та їхні рідні можуть захистити свої права у судовому порядку.

Якщо роботодавець наполягає на проведенні таких обстежень перед прийняттям на роботу, відмовляє особі у працевлаштуванні через підозру або наявність у неї ВІЛ/СНІДу або звільняє з цих підстав з роботи – його дії незаконні й можуть бути оскаржені у суді.

Беручи до уваги такі фактори, як кількість часу, який людина проводить на роботі, а також зростання кількості хворих на ВІЛ/СНІД серед працівників, сфера праці сьогодні розглядається як один з основних майданчиків протидії поширення епідемії. Відповідальні особи на робочих місцях, як роботодавці, так і представники трудових колективів, мають можливості та потенціал, який можна протиставити проблемі ВІЛ/СНІДу.

Роботодавцям рекомендовано під час укладання колективних договорів і угод включати до них положення щодо профілактики ВІЛ/СНІДу у виробничому середовищі та недопущення випадків дискримінації працівників із таким захворюванням відповідно до Закону України «Про колективні договори та угоди».