З 01.10.2014 року Урядом прийнято важливі рішення щодо врегулювання деяких питань соціального захисту осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції. Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №509 «Про облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції» врегульовано порядок оформлення та видачі управлінням соціального захисту населення довідки про взяття на облік осіб, які переміщуються. Довідка є документом, який видається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території або району проведення антитерористичної операції та підтверджує факт внутрішнього переміщення особи.  Також, постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», запроваджено щомісячну адресну допомогу переселенцям для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Особам працездатного віку допомога призначається на два місяці. Якщо працездатний член сім’ї протягом двох місяців не працевлаштувався, або перебуває у трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України чи в районах проведення антитерористичної операції і фактично не працює, розмір допомоги для цих осіб на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період — припиняється.

   Найпоширенішою проблемою при працевлаштуванні внутрішньо переміщених осіб – є неможливість отримати свою трудову книжку на попередньому місці роботи, яке знаходиться в зоні АТО.

  Трудове законодавство встановлює єдині вимоги щодо порядку укладення трудового договору. Зокрема, передбачено, що при укладенні трудового договору роботодавець має право вимагати від особи, що наймається на роботу, трудову книжку і документ, що посвідчує особу.

  Законодавець ст.48 КЗпП України визначив, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Обов'язок по забезпеченню ведення на підприємстві трудових книжок покладається на роботодавця. Трудова книжка зберігається у відділі кадрів підприємства на протязі всього часу дії трудового договору і видається працівнику належно оформленою у день його звільнення.

  Наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства юстиції України від 06.10.2014 року № 720/1642/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.10.2014 року за №1304/26081 (набрав чинності з 04.11.2014 року), внесено зміни до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Зокрема, главу 5 Інструкції доповнено п. 5.6, яким визначено, що дублікат трудової книжки також може бути виданий за новим місцем роботи у зв’язку з відсутністю доступу до трудової книжки працівника внаслідок надзвичайної ситуації, передбаченої Кодексом цивільного захисту України, або проведення антитерористичної операції на території, де працював працівник.

  Дублікат видається на підставі заяви працівника та отриманої ним у письмовому вигляді інформації зі штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації про виникнення надзвичайної ситуації або Антитерористичного центру при Службі безпеки України про проведення антитерористичної операції на території, де працював працівник, що надається в довільній формі. У разі відновлення доступу до трудової книжки записи з дубліката про періоди роботи переносяться до трудової книжки. При цьому на першій сторінці дубліката робиться напис: «Дублікат анульовано», посвідчується печаткою роботодавця за останнім місцем роботи працівника та дублікат повертається його власнику.

  Існує також проблема, що роботодавці не завжди готові брати на роботу переселенця, адже їм потрібні працівники що працюватимуть протягом довгого часу, а переселенець може шукати роботу тимчасово. Також, існують випадки, коли переселенців відмовляються брати на роботу через стереотипи, що існують у суспільстві щодо них. Звичайно, роботодавці відрізняються один від одного за рівнем соціальної відповідальності, і серед них існують і такі, які готові надавати перевагу саме переселенцям. Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту внутрішньо переміщених осіб» (реєстраційний номер 1496). Законопроект передбачає внесення змін до ряду законів України, якими пропонується надавати роботодавцям за працевлаштування осіб, які переїхали з тимчасово окупованої території, зони проведення антитерористичної операції чи надзвичайної ситуації компенсацію витрат на оплату праці таких осіб тривалістю до 6 місяців, а в залежності від ситуації на ринку праці регіону - до 12 місяців. При цьому, на роботодавця покладається обов’язок забезпечити зайнятість таких осіб протягом періоду, удвічі більшого, ніж виплата компенсації (наприклад, компенсація виплачувалась 3 місяці – особа повинна пропрацювати 6 місяців, компенсація 12 місяців – особа працюватиме 24 місяці).