Пошук

  

 

Авторизація

Як діяти, якщо роботодавець не виплачує працівнику заборгованість по заробітній платі?

Роз’яснення надає головний державний інспектор відділу з питань експертизи умов праці Управління Держпраці в області Оксана Колпак

 Конституція України (ст. 43) гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку людина вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці та заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Однак непоодинокі випадки, коли таке право роботодавцем порушується. Це може бути несвоєчасна виплата заробітної плати/авансу чи затримка розрахунку з працівником при звільненні. Передумови таких порушень досить різноманітні — від банального нехтування роботодавцем своїм обов'язком та строками виплати заробітної плати до причин, які на перший погляд є об'єктивними і не залежать від роботодавця, але впливають на його можливість оплачувати роботу найманих працівників і своєчасно розрахуватись з тими, хто звільняється.

Особливої актуальності і болючості ця тема набула з моменту запровадження карантинних обмежень, коли певні категорії роботодавців були вимушені скоротити усі витрати або взагалі тимчасово припинити діяльність. Карантин, безумовно, вплинув і на виплати заробітних плат.

Відповідальність за несвоєчасну виплату заробітної плати і несвоєчасний розрахунок зі звільненим працівником настає у разі наявності вини роботодавця, при цьому сама по собі відсутність у нього грошових коштів не є поважною причиною.

Та що ж все-таки робити працівникам, яким затримують або не виплачують заробітну плату?

Відповідно до положень ст. 115 КЗпП України, заробітна плата має виплачуватись регулярно у робочі дні та у строки, встановлені у колективному договорі або нормативним актом роботодавця, що погоджений з первинною профспілковою організацією чи іншим уповноваженим на представництво трудового колективу органом чи уповноваженим колективом представником. Виплата повинна відбуватись не рідше двох разів на місяць з проміжком часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. А ст. 116 КЗпП України передбачає, що повний розрахунок з працівником, який звільняється, має бути здійснено безпосередньо в день звільнення такого працівника. Якщо в день звільнення працівник не працював, розрахунок і виплата всіх належних йому сум мають відбутися не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником відповідної вимоги.

Заборгованістю з виплати заробітної плати є сума не виплаченої своєчасно заробітної плати всім категоріям працівників (штатні працівники, зовнішні сумісники, звільнені працівники тощо). Сума такої заборгованості включає всі нарахування в грошовій і натуральні формі, строк виплати яких минув до кінця місяця, у якому вони мали бути виплачені, за винятком обов'язкових утримань.

Опираючись на викладене, працівник, право якого порушене, може звернутись із заявою до Держпраці.

На підставі такого звернення посадові особи Держпраці мають здійснити позаплановий захід контролю за дотриманням законодавства про працю. У разі підтвердження обставин, викладених у скарзі працівника, інспектор Держпраці надасть роботодавцю припис про усунення виявлених порушень у встановлений у приписі строк. Про виконання припису в повному обсязі роботодавець має повідомити Держпраці до закінчення встановленого строку, інакше інспектор завітає знову.

Слід нагадати, що за порушення строків виплати заробітної плати чи її виплату не в повному обсязі для роботодавців передбачена адміністративна і кримінальна відповідальність. Так, ст. 41 КУпАП передбачає за таке та інші порушення вимог законодавства про працю відповідальність у вигляді штрафу від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо роботодавець допустить таке протиправне діяння повторно протягом року, або таке правопорушення буде зачіпати права неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері чи особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, розмір штрафу вже буде складати від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі встановлення безпідставної невиплати заробітної плати працівникам більш як за місяць, що вчинена роботодавцем умисно, настає вже кримінальна відповідальності за ст. 175 КК України.

У разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці, відповідно до ст. 233 КЗпП України, працівник також має право звернутись до суду з вимогою про стягнення належної йому заробітної плати. Таке звернення може бути реалізоване шляхом подачі заяви про видачу судового наказу в порядку ст. 161 ЦПК України або позову.

Судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку. Водночас ст.34 Закону України «Про оплату праці» передбачено право працівника на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати. Розраховується така компенсація відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги в порядку, встановленому чинним законодавством. Відповідно до ст. 117 КЗпП України звільнений працівник має право на компенсацію у вигляді середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Кодекс законів про працю України не обмежує працівника у строках звернення до суду в разі порушення законодавства про оплату праці (ч. 2 ст. 233).

 

 

Державна служба України з питань праці

 

 

  

Департамент соціального захисту населення Кіровоградської обласної адміністрації 

 

 

 Управління Головдержслужби України в Кіровоградській області

 

ОУНБ Д.І. Чижевського (іноформаційна платформа з питань праці)