Роз’яснення головний державний інспектор Оксана Колпак.

 Переведення працівника за його згодою на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду є підставою для припинення трудового договору (п.5 ст.36 КЗпПУ). Відповідно на новій роботі працівник укладає інший трудовий договір.

Статтею 81 КЗпП України врегульовано питання права працівників на щорічну відпустку у разі переведення на роботу з одного підприємства, установи, організації на інше місце роботи. Встановлено, що за бажанням працівників, переведених на роботу з одного підприємства, установи, організації на інше підприємство, в установу, організацію, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації, щорічна відпустка повної тривалості надається до настання шестимісячного терміну безперервної роботи після переведення.

У разі переведення на роботу на інше підприємство працівник має право на отримання грошової компенсації за невикористані ним дні щорічних відпусток або така грошова компенсація за його бажанням повинна бути перерахованана рахунок підприємства, на яке перейшов працівник (ст.24 Закону України «Про відпустки»).

При цьому, підприємство, що нараховує й перераховує грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку, є страхувальником, який зобов’язаний нарахувати, утримати та сплатити ЄСВ і відобразити нарахування у звіті. Отже, длянового роботодавцясумаотриманої компенсації за відпустку, невикористану працівником на попередньому місці роботи, не є базою нарахування й утримання ЄСВ.

Окрім того, якщо працівник, переведений на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, повністю або частково не використав щорічні основну та додаткові відпустки й не одержав за них грошову компенсацію, до стажу роботи, що дає право на щорічні основну та додаткові відпустки, зараховується час, за який він не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи.