Світлана (ім’я змінене) протягом 5 років працює кухарем в дитсадку і має третю групу інвалідності. Жінка прочитала в інтернеті про відпустки, які надаються особам з інвалідністю та здивувалася, адже їй нараховують меншу кількість днів.

Світлана звернулась до бухгалтерії дитсадка, потім до управління освіти, проте скрізь наполягали, що відпустку нараховують їй правильно.

Знайома розповіла, що під час семінару в центрі зайнятості слухала лекцію про різні конфліктні ситуації, пов’язані із порушенням трудового законодавства і порадила звернутись до Управління Держпраці зі своєю проблемою. Це стало приводом до проведення інспекційного відвідування.

Таким чином було встановлено, що в дитсадку порушуються вимоги ч.7 ст.6 Закону України «Про відпустки». За весь період роботи Світлані надавалась основна щорічна відпустка тривалістю 24 календарних днів та щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці згідно з умовами колективного договору та за результатами атестації робочих місць за умовами праці тривалістю 3 календарних днів.

В ході відвідування керівник закладу надала пояснення: щорічна відпустка особам з інвалідністю не надавалась в повному обсязі у зв’язку з тим, що щорічна додаткова відпустка, надається понад щорічну основну відпустку за однією підставою, обраною працівником.

Однак твердження керівника закладу не відповідає вимогам чинного законодавства. Відпустка, яка надається особам з інвалідністю закладу не в повному обсязі, відноситься до щорічної основної відпустки, а не до додаткових.

Особам з інвалідністю I і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а особам з інвалідністю III групи — 26.

По завершенню перевірки на виконання припису про усунення виявленого порушення за угодою між працівником та роботодавцем до графіку відпусток закладу внесено зміни. Неотримані 10 днів відпустки за минулі роки Світлані приєднали до основної щорічної відпустки у поточному році.

Джерело: рубрика реальні історії, сайт Держпраці