Про подарунки та правила їх одержання

При вступі на державну службу, особа, крім прав і обов’язків державного службовця, свідомо й добровільно приймає встановлені законодавством антикорупційні обмеження і заборони та зобов’язується неухильно їх дотримуватись, уникаючи дій, які можуть розглядатись як підстава підозрювати його в корупції.

   Що вважається подарунком, а що хабарем? Роз’яснення надає головний спеціаліст із запобігання та виявлення корупції Управління Держпраці в області Ангеліна Мусієнко.

 Отримання подарунків може бути передумовою вчинення корупційних діянь і пов?язаних з корупцією правопорушень. Адже посадова особа використовує свої владні повноваження на користь третіх осіб або безпосередньо так званих дарувальників.

Одним із законодавчо встановлених обмежень для осіб, уповноважених на виконання функцій держави (державних службовців), є обмеження щодо одержання дарунків (пожертв).

Тлумачення терміну  «подарунок» міститься у статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700 (далі – Закон №1700):

подарунок - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.

Ринкова ціна – це домінуюча на ринку у відповідному часовому відрізку ціна на товар (послуги, роботи). Вона встановлюється безпосередньо на вільному конкурентному ринку під впливом співвідношення попиту і пропозиції.  

Згідно зі статтею 718 Цивільного кодексу України дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі. Дарунком можуть бути також майнові права, якими уже володіє дарувальник, або які можуть виникнути в майбутньому.

Крім того, подарунком вважаються і різноманітні види майнових прав, а також ювелірні прикраси, культурні цінності, транспортні засоби, комп’ютерна та побутова техніка, меблі, зброя, талони на паливо, туристичні путівки, квитки на розважальні заходи, на проїзд у літаку тощо.

Для більшості осіб прийняти подарунок – цілком звична та приємна справа. Однак, отримання подарунку особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та особами, які для цілей Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може вплинути на прийняття ним певних рішень, що суперечать інтересам держави. 

Відповідно до статей 23-24 Закону №1700 визначені чіткі правила та обмеження щодо отримання подарунків державними службовцями.

Зокрема, забороняється:

- безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких осіб від юридичних чи фізичних осіб у зв’язку із здійсненням такими особами діяльності, пов’язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

- безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких осіб від юридичних чи фізичних осіб якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи;

- приймати подарунки, вартість яких перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, перевищує два прожиткові мінімуми, встановлені для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки.

Відповідно до абзацу четвертого статті 7 Закону України №294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2020 році становить:

з 1 січня - 2102 гривні,

з 1 липня - 2197 гривень,

з 1 грудня - 2270 гривень.

Сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом 2020 року, не повинна перевищувати 4204 гривні.

Передбачене обмеження щодо вартості подарунків не поширюється на подарунки, які:

- даруються близькими особами;

- одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, виграші, призи, премії, бонуси.

Близькі особи (ст. 1 Закону №1700) - члени сім’ї суб’єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб’єкта.

До особистих подарунків можуть бути віднесенні  подарунки, одержані від близьких осіб, давніх друзів та добрих знайомих, які дарують подарунки з нагоди, наприклад, дня народження, ювілею або загальновизнаного свята (Новий Рік, Міжнародний жіночий день, День захисника України тощо) за умови, що їх дарунки не матимуть вплив на прийняття особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, окремими прирівняними до них особами неправомірних рішень або не створюватимуть враження, що це може впливати на їхні рішення.

Якщо вартість подарунка від близької особи перевищує:

5 прожиткових мінімумів (10 510 грн), то він має бути відображений у щорічній декларації;         

50 прожиткових мінімумів (105 100 грн), про його отримання треба вказати у повідомленні про суттєві зміни у майновому стані.

Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов’язані невідкладно вжити таких заходів:

відмовитися від пропозиції;

за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію;

залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників;

письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

Відповідно до частини 2 статті 52 «Додаткові заходи здійснення фінансового контролю» отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму яка перевищує 105100 гривень є суттєвою зміною у майновому стані суб’єкта декларування. В десятиденний термін з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку суб’єкт декларування зобов’язаний повідомити про це Національне агентство з питань запобігання корупції шляхом подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Положення частини другої цієї статті застосовуються до суб’єктів декларування, які:

є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище (перелік службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище наведено у примітці до статті 50 Закону №1700);

займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків (перелік таких посад затверджено Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції 17.06.2016  № 2).

Порушення встановлених законом обмежень та заборон щодо одержання подарунків посадовими особами в Україні регулюються нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст. 172-5) та Законом №1700.

За порушення обмежень, передбачених статтею 23 Закону №1700, статтею 172-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачена адміністративна відповідальність, а саме:

штраф від 100 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів;

конфіскація подарунку;

позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на 1 рік.

Наслідком вчинення дій або прийняття будь-яких рішень на користь особи, яка подарувала подарунок, може бути відповідальність, передбачена статтею 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема:

штраф від 100 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на 1 рік

Одержання неправомірної вигоди за вчинення або невчинення дій з використанням службового становища (повноважень) є злочином, відповідальність за який передбачена статтею 368 Кримінального кодексу України, а саме:

штраф від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів;

арешт на строк від 3 до 6 місяців;

позбавлення волі на строк від 2 до 12 років;

позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років;

конфіскація майна.

 

Пам’ятайте! Щоб не завдати собі проблем у вигляді протоколу про адміністративне або/та кримінальне правопорушення, необхідно дотримуватися вимог чинного антикорупційного законодавства.

 

Державна служба України з питань праці

 

 

  

Департамент соціального захисту населення Кіровоградської обласної адміністрації 

 

 

 Управління Головдержслужби України в Кіровоградській області

 

ОУНБ Д.І. Чижевського (іноформаційна платформа з питань праці)