Головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці в області Олена Коломійчук надала роз‘яснення з питань праці в умовах карантину жителям Голованівського, Благовіщенського та Вільшанського районів.

 Олена Коломійчук зазначила, що запровадження карантину не визначено законодавством як підставу для перенесення щорічної відпустки. В той же час чинне законодавство не забороняє надання працівнику щорічної відпустки за угодою сторін під час карантину на весь час або частково.

Неприпустимим є примусове відправлення працівників у відпустку без збереження заробітної плати.

 Відправити всіх працівників у відпустки  за власною ініціативою роботодавець не може, оскільки це є порушенням трудового законодавства. За це передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.  Відповідальність — адміністративна — до 1700 грн (ст. 41 КпАП),  кримінальна - визначена ст. 172 ККУ.

 Така відпустка може бути надана працівнику на підставі написаної ним заяви враховуючи ст.84 КЗпПУ із змінами та ст. 26 Закону України «Про відпустки».  Якщо працівник бере відпустку без збереження заробітної плати під час карантину, в заяві слід зазначити “у зв?язку із запровадженням карантину”, а також зробити посилання на постанову КМУ, за якою вводиться карантин. Наразі  це - Постанова КМУ від 11.03.2020 р. № 211. 

Статтею 56 КЗпП України передбачено, що за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

У разі написання працівником заяви про встановлення йому неповного робочого часу, він має зазначити наступне:

• - Вид неповного робочого часу (неповний робочий день чи неповний робочий тиждень)

• - Режим роботи під час неповного робочого часу (час початку та закінчення роботи)

• - Період, на який встановлюється неповний робочий час тощо.

Також за бажанням працівників та за можливості виробничих процесів і згодою роботодавця може бути запроваджена робота змінами, яка відрізняється від звичайного режиму роботи. Як і у попередньому випадку, оплата проводиться за фактично виконану роботу (відпрацьований час).

У разі, якщо неможлива реалізація вище запропонованих рішень, роботодавець може запровадити простій. У  випадку якщо всі перераховані варіанти вирішення проблеми організації роботи під час карантину не підходять, роботодавець має право продовження роботи із забезпеченням засобів індивідуального та колективного захисту, безоплатно забезпечити працівників  засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними, антисептичними та дезінфікуючими засобами, проінформувати працівників про профілактичні заходи, розміщенні на офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я України (https://moz.gov.ua/koronavirus-2019-ncov), організувати максимально безпечну доставку працівників до місця роботи та у зворотному напрямку тощо.