Роз’яснення надає головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та нших нормативно – правових актів Управління Держпраці в області Інна Кривенко.

  На сьогодні трудове законодавство не дає необхідної інформації ні про поняття, ні про порядок організації і здійснення чергувань. З об’єктивних причин роботодавець може залучити до чергування своїх працівників. При цьому чергування, як і будь-яку діяльність, потрібно правильно організувати. Кого можна залучити до чергування, на який строк, як часто й чим таке чергування компенсують?

На ці запитання роз’яснення надає головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно – правових актів Управління Держпраці в області Інна Кривенко.

Перш за все з’ясуємо, що таке чергування. А для цього звернімося насамперед до постанови Секретаріату  ВЦРПС  від  02.04.54  р.  N 233 «Про чергування на підприємствах і в установах», яка  діє  в  Україні відповідно  до  Постанови  Верховної  Ради  України  "Про  порядок тимчасової дії на території України  окремих  актів  законодавства Союзу СРСР" від 12.09.91 р.  N 1545  в частині,  яка не врегульована законодавством України. Цим нормативним актом зазначено наступне:

Чергування - це знаходження працівника на підприємстві за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу до початку або після закінчення робочого дня, у вихідні або святкові (неробочі) дні для оперативного розв'язання невідкладних питань, які не входять до кола обов'язків працівника за трудовим договором.

Чергування може застосовуватися у виняткових випадках і лише за згодою виборного органу профспілки. Не допускається залучення працівника до чергувань частіше одного разу на місяць. Чергові не повинні виконувати обов'язків щодо перевірки перепусток на вході й виході з підприємства, обов'язків сторожів, приймання пошти, прибирання приміщень тощо. У разі залучення до чергування після закінчення робочого дня початок наступного робочого дня має бути перенесено на пізніший час. Тривалість чергування або роботи разом з чергуванням не може перевищувати нормальної тривалості робочого дня. Чергування у вихідні й святкові (неробочі) дні компенсуються наданням відгулу тієї ж тривалості, що і чергування в найближчі 10 днів.

Чергування необхідно відрізняти від виконання працівником його звичайних трудових обов'язків на змінних роботах, на роботах, що виконуються за графіком у вихідні, святкові (неробочі) дні, в нічний час. Окрім цього, деякі нормативно-правові акти містять норми про чергування, але таке чергування є виконанням працівником своїх трудових обов’язків з відповідною оплатою. Така праця не належить до чергування згідно з постановою № 233. Яскравий приклад цього — чергування медиків у стаціонарі та вдома (пп. 5.1 і 5.2 Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджені спільним наказом Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 р. № 308/519).

Дуже багато хто ототожнює чергування з виходом на роботу в святковий або вихідний день, з роботою в надурочний або нічний час. Але це не так! Залучення до роботи в зазначений час допускається у виняткових випадках, передбачених КЗпП, з оплатою праці відповідно до ст. 72, 106 — 108 КЗпП. При цьому в цей час працівник виконує роботу, передбачену трудовим договором. Якщо працівник виконує свої трудові обов’язки в нічний час, вихідні та святкові дні, то це не вважається чергуванням.

Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 02.04.2010  N 89/13/116-10, графік чергування  затверджується роботодавцем за погодженням з  профспілковим  органом.  Залучення  працівників  до  чергування
провадиться  за письмовим наказом (розпорядженням) роботодавця,  в
якому мають передбачатися дні відпочинку, що надаються працівникам
за чергування. Отже, чергування  у  вихідний  день не підлягає оплаті,  а за
нього надається відгул і в  табелі  обліку  використання  робочого
часу ці години чергування не зазначаються.
Оскільки згідно  зі  статтею 7 Закону України "Про колективні
договори  і  угоди"    у   колективному   договорі
встановлюються   взаємні   зобов'язання  сторін  щодо  регулювання
виробничих,  трудових і  соціально-економічних  відносин,  порядок
залучення працівників до чергування має визначатися у колективному
договорі підприємства з дотриманням норм і гарантій,  встановлених
чинним законодавством та Галузевою угодою.

У табелі обліку робочого часу години чергування не позначають (лист № 89). Але для збереження балансу робочого часу за період (місяць, квартал тощо) працівнику  день надання відгулу в табелі обліку робочого часу проставляють як відпрацьований час (літерний код «Р» або цифровий «01»). І цей час підлягає оплаті як відпрацьований.

Зверніть увагу! Тривалість відгулу має дорівнювати тривалості чергування.

Працівника до чергування можна залучити як у його робочі дні, так і в неробочі.

Якщо працівник чергує у свій робочий день, то такий день позначають у табелі обліку робочого часу як робочий і зарплату за нього нараховують як за звичайний робочий день.

А от якщо чергування відбулося у вихідний, святковий або неробочий день, застосовуємо норми постанови № 233. Як ми відзначали, за такий день працівникові надають відгул.

Як чергування оформити документально?

На нормативно-правовому рівні питання документального супроводу чергування не врегульоване. Тому пакет документів може бути різним. Перш за все порядок та умови залучення до чергування необхідно відобразити в колективному договорі чи іншому локальному документі підприємства, організації, установи, наприклад у Положенні про чергування. Як правило, видають графік чергування та наказ про залучення до чергування, які погоджують з профспілкою.

Чергування на службі

Державних та посадових осіб місцевого самоврядування доволі часто залучають до чергувань. Однак порядок такого залучення для зазначених служб також не встановлено. Тому в загальному випадку їм необхідно керуватися механізмом залучення до чергувань, розглянутим у цій статті. Виняток — «надзвичайне» чергування. Для керівників і заступників керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади на робочих місцях у святкові дні для вирішення питань, пов’язаних з ліквідацією наслідків НС, таке чергування врегульоване Типовим порядком, затвердженим постановою № 254.

Метою «надзвичайного» чергування є:

— оперативне прийняття рішень та організація робіт, пов’язаних з ліквідацією наслідків НС;

— організація взаємодії та координації дій центральних і місцевих органів виконавчої влади з ліквідації наслідків НС.

Зауважте: постанова № 254 не скасовує та не підміняє постанову № 233. Постанова № 254 рекомендує затвердити порядок організації «надзвичайних чергувань» на місцях. У ньому радимо прописати і спосіб компенсації таких чергувань.