Головний державний інспектор відділу з питань експертизи умов праці Управління Держпраці в області Наталія Пащенко провела семінар у ФОП Холявки Марії Миколаївни. Метою проведення заходу було поінформувати суб’єкта господарювання та його найманих працівників про вимоги щодо оформлення трудових відносин та нагадати, які види відповідальності передбачені у чинному трудовому законодавстві за порушення цих норм.

 Здійснюючи такі заходи часто  виникають  питання,  що  таке  “посадова  особа” взагалі  та  чи  може  нею  бути  фізична  особа – підприємець,  зокрема. 

Термін  “посадова  особа” фігурує у багатьох  нормах  Кодексу  України  про  адміністративні  правопорушення,  які  стосуються  господарської  діяльності.  Проте, Кодекс  України  про  адміністративні  правопорушення  не    містить  визначення  терміну посадова особа. Тому, як  роз’яснює  Міністерство  юстиції  України листом  від  03.11.2006 №22-48-548,  для  визначення  цього  терміну  слід  керуватися  положеннями  інших  нормативно – правових  актів. 

Так,  згідно  з ч.  2  ст.2  Закону  України  “Про  державну  службу”,  посадовими  особами  вважаються  керівники   та  заступники  керівників  державних  органів  та  їх  апарату,  інші  державні  службовці,  на  яких  законами  або  іншими   нормативними   актами  покладено  здійснення  організаційно – розпорядчих   та  консультативно – дорадчих  функцій.

У  пункті 1 та 2 Примітки до статті 364 Кримінального  Кодексу  України  містяться поняття  службової  особи.  Так,  службовими  особами  є  особи, які  постійно  чи  тимчасово здійснюють функції  представників  влади, а також  обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи  організаціях незалежно від форми власності посади, пов’язані  з виконанням  організаційно – розпорядчих  чи  адміністративно – господарських  обов’язків,  або  виконують  такі  обов’язки   за  спеціальним  повноваженням. 

 Адміністративно – господарські обов’язки – це обов’язки щодо управління або розпорядженню державним, колективним чи приватним  майном.

Особа  є  службовою  не  тільки  тоді,  коли  вона  здійснює  відповідні  функції  чи  виконує  обов’язки  постійно,  тимчасово   або  за  спеціальним  повноваженням,  за  умови,  що  зазначені  функції  чи  обов’язки  покладені  на  неї   правомочним  органом  або  правомочною  службовою  особою.

Громадянин – суб’єкт підприємницької  діяльності  може  бути  визнаний  службовою особою (посадовою  особою) тоді,  коли  у  нього  реально  виникає  можливість  виконання  вказаних  вище  обов’язків.  Це   тоді,  коли  такий  громадянин   на  умовах  трудового  договору   наймає  працівників   для  сприяння   йому  у  здійсненні   підприємницької  діяльності.  За  таких  обставин  він  набуває   організаційно – розпорядчих  повноважень   стосовно  найманих  працівників  (право  ставити  перед  ними  певні  завдання,  визначати  розмір  заробітної  плати,  розпорядок  робочого  дня,  застосовувати  дисциплінарні  стягнення  тощо).