З якою метою розробляють правила внутрішнього трудового розпорядку ?
Головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно – правових актів Управління Держпраці в області Валентина Ульяніна провела семінар для працівникыв ТОВ «АВКУБІ плюс» на тему: «З якою метою розробляють правила внутрішнього трудового розпорядку».
Вважають, що правила внутрішнього трудового розпорядку — це аркуш паперу, на якому зазначено дані про початок роботи, перерву на обід та кінець робочого дня. Зазвичай такий аркуш вивішують на видному місці в офісі для ознайомлення працівників.
Правила внутрішнього трудового розпорядку – це локальний нормативний акт,який забезпечує правове регулювання трудових відносин на підприємстві, організацію його діяльності, визначає взаємні права та обов’язки адміністрації та працівників. Сфера дії цього документа поширюється на всіх працівників підприємства, незалежно від виду трудового договору, виконуваної роботи, посади та інших умов.
Статтею 142 КЗпП передбачено, що трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на підставі типових правил.
Правила внутрішнього трудового розпорядку необхідно скласти в письмовій формі через те, що вони вважаються документом з організації процесів управління. Більш того, стаття 29 КЗпП прямо вимагає, щоб до початку роботи за трудовим договором власник або уповноважений ним орган ознайомив працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором.
Відсутність правил внутрішнього трудового розпорядку є порушенням вимог законодавства про працю, що, у свою чергу, передбачає адміністративну відповідальність посадових осіб підприємств незалежно від їх форми власності та кількості працівників за частиною першою за ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) у вигляді накладення штрафу від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.