Найголовнішою задачею держави є боротьба із проявами корупції та її викорінення з усіх сфер життя суспільства
Головний спеціаліст з питань протидії корупції Управління Держпраці в області Ангеліна Мусієнко під час чергового навчання з працівниками Управління висвітлила тему: «Юридична відповідальність за вчинення корупційних діянь».
Увагу присутніх звернуто на те, що за вчинення державними службовцями корупційних діянь, антикорупційним законодавством передбачена кримінальна, адміністративна, цивільно-правова та дисциплінарна відповідальність. Відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, а також відомості про накладення дисциплінарних стягнень за корупційні правопорушення заносяться до «реєстру корупціонерів».
Нормами ч. 5 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон №1700) встановлено, що особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу, в якому вона працює, до закінчення розгляду справи судом.
Ангеліна Мусієнко зазначила, що відповідно до ч. 1 ст. 65 та ч. 1 ст. 66 Закону України «Про державну службу», вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених Законом № 889 та іншими нормативно-правовими актами, є підставою для притягнення службовця до дисциплінарної відповідальності, за яке до нього може бути застосовано один з таких видів дисциплінарного стягнення:
зауваження;
догана;
попередження про неповну службову відповідність;
звільнення з посади державної служби.
Доповідач нагадала, що главою 13-А «Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією» кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачено притягнення до адміністративної відповідальність за:
порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності;
порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків;
порушення вимог фінансового контролю;
порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів;
незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв'язку з виконанням службових повноважень;
невжиття заходів щодо протидії корупції.
Звернуто увагу слухачів на те, що відповідно до розділу ХVII «Злочини у сфері службової діяльності, та діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг» кримінального кодексу України передбачено притягнення до кримінальної відповідальності за низку порушень серед яких:
декларування недостовірної інформації;
зловживання владою або службовим становищем;
зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги;
прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою;
незаконне збагачення;
підкуп особи, яка надає публічні послуги;
пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Боротьбу з корупцією бажано починати (або, принаймні, робити це одночасно) із вжиття заходів, спрямованих на вироблення у суспільстві таких моральних цінностей, які б унеможливлювали вчинення конкретною особою корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією, не тому, що за це може настати юридична відповідальність, а тому, що це суперечитиме її стійким внутрішнім переконанням.
На сьогодні Урядом визначено головну мету – сформувати в суспільстві ідеї нетерпимості до корупції.