В Україні все більшого поширення набувають послуги у вигляді аутстафінгу. Норми, визначені ст.39 Закону України від 05.07.2012 №5067-VI «Про зайнятість населення» (далі – Закон), поширюються на правовідносини, що виникають під час провадження діяльності суб’єктів господарювання, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця. Консультує Департамент з питань праці Держпраці України.

 Згідно з абз.3 ч.1 ст.39 Закону суб’єкти господарювання – роботодавці, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, направляють працівників за умови, якщо це передбачено колективним договором такого роботодавця, та за наявності згоди профспілкової організації  і зобов’язані:

- укласти договір з роботодавцем про застосування праці працівника;

- виплачувати працівнику заробітну плату в розмірі, не нижчому за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом, та заробітної плати, яку одержує працівник у роботодавця за виконання такої самої роботи;

- забезпечувати працівникові час роботи та відпочинку на умовах, визначених для працівників роботодавця, що передбачено умовами колективного договору та правилами внутрішнього трудового розпорядку;

- нараховувати і сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на користь працівника;

- не перешкоджати укладенню трудового договору між працівником і роботодавцем, у якого виконувалися ним роботи.

Під час аутстафінгу замовник отримує додаткові вигоди у вигляді зменшення податкових платежів (адже непотрібно утримувати працівників у штаті, нараховувати і сплачувати єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податок на доходи фізичних осіб, військовий збір); уникнення трудових ризиків із працівниками, спрощення бухгалтерського обліку тощо.

Згідно з ч.4 ст.39 Закону суб’єктові господарювання заборонено направляти працівників на робочі місця до такого роботодавця:

-         у якого упродовж року скорочено чисельність (штат) працівників;

-         яким не дотримано нормативу чисельності працівників основних професій, задіяних у технологічних професіях основного виробництва;

-         у якого залучаються працівники для виконання робіт у шкідливих, небезпечних та важких умовах праці, а також робіт за основними професіями технологічного процесу основного виробництва.

Таким чином, аутстафінг – це дієвий інструмент управління персоналом.