Найбільше роботодавців цікавило питання про зміни в законодавстві стосовно оплати праці
Роз’яснення стосовно підняття мінімальної зарплати з 1 січня 2017 року – саме це найбільше цікавило керівників та бухгалтерів підприємств – учасників семінару-практикуму «Головний бухгалтер і безпека бізнесу», який організували представники Групи компаній «Баланс» та Управління Держпраці у Кіровоградській області. Підтвердженням такої зацікавленості стала вщент заповнена актова зала Кіровоградського міськвиконкому, де було важко знайти вільне місце для всіх відвідувачів, незважаючи на пропозицію організаторів провести аналогічний захід 8 лютого поточного року.
Начальник відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно – правових актів Управління Ганна Масловська пояснила учасникам заходу, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.
До набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальна зарплата трактувалася як встановлений законом мінімальний розмір оплати за некваліфіковану працю. З 1 січня 2017 року мінімальна зарплата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну або погодинну норму праці. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2017 року установлено 1600 гривень, з 1 травня - 1684 гривні, з 1 грудня - 1762 гривні (ст..7). Мінімальна заробітна плата установлена у місячному розмірі: з 1 січня - 3200 гривень; у погодинному розмірі з 1 січня - 19,34 гривні (ст..8)
Ганна Масловська відповіла на питання учасників семінару, за якими критеріями перевірятимуться підприємства на предмет законності в оплаті праці. Так, згідно із заключеною Угодою, головне Управління Пенсійного фонду в області продовжує надавати територіальному Управлінню Держпраці дані про розмір нарахованої заробітної плати. Керуючись цією інформацією, Управління Держпраці в першу чергу перевірить підприємства, де працівники отримують меншу зарплату, ніж встановлений законодавством мінімум, де відбулося переведення на неповний робочий час.
Фахівець також наголосила, що хоч на сьогодні мінімальна заробітна плата не встановлюється за некваліфіковану працю, системами оплати праці є тарифна система та інші, які формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників. Тарифна система використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати. Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Тобто, мінімальний оклад на підприємстві не може бути менше прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тарифна ставка (оклад) працівникам встановлюється в залежності від складності виконуваної роботи та кваліфікації працівника. Конкретна система оплати праці (крім бюджетних установ) встановлюється або в колдоговорі або наказом керівника (якщо колдоговір не укладався) за погодженням з профспілковим комітетом або представником трудового колективу (при відсутності профспілки).
Також запитували, як нараховувати зарплату працівникам за відпрацьований неповний робочий день(місяць). Ганна Масловська наголосила, що заробітна плата в розмірі не нижче ніж 3200 грн. повинна бути нарахована всім працівникам, які відпрацювали норму робочого часу, незалежно від системи оплати праці (погодинна, відрядна, бригадна тощо.). Фахівець роз’яснила, чим відрізняється суміщення від сумісництва і як мають оплачуватися ці форми роботи, а також перечислила доплати, які не враховуються при забезпеченні мінімального розміру зарплати: доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат. У випадку, коли працівнику встановлені доплати за роботу у шкідливих умовах праці, зазначені доплати мають виплачуватись понад розмір мінімальної заробітної плати (3 200 гривень).
Ганна Масловська також проінформувала присутніх про діяльність робочих груп за участю представників Управління Держпраці, які займаються легалізацією зарплати та про штрафні санкції за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю.
Додатково на письмові питання слухачів семінару будуть надані відповіді на сайті Управління.