В які строки  проводиться виплата заробітної плати за час щорічної відпустки

  Роз’яснення надає заступник начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Тетяна Пасічник.

  Заробітна плата за час весь щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки, що визначено ст.115 Кодексу законів про працю України та ст.21 Закону України «Про відпустки». У листі Міністерства соціальної політики України від 26 червня 2009 року № 155/13/116-09 «Щодо порядку виплати заробітної плати за час щорічної відпустки» зазначено, що у зазначеній нормі йдеться про календарні дні.

   Порядок і умови надання щорічних відпусток визначено ст.79 КЗпП України та ст.10 Закону України «Про відпустки». Зокрема, конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну. Отже, при наданні відпустки згідно графіка, роботодавець має достатньо часу для виплати заробітної плати за час відпустки, зокрема, за три дні до її початку.

  Однак, не завжди є реальна можливість у роботодавця дотримуватись цих строків. Крім того, є категорія працівників, яким згідно ст.10 Закону України «Про відпустки» щорічні відпустки за їх бажанням надаються в зручний для них час.

  Відповідно до параграфа 2 статті 7 Конвенції № 132 "Про оплачувані відпустки (переглянута в 1970 році)", ратифікованої Законом України від 29.05.2001 року №2481-III, суми, що належать до виплати за час відпустки (частину), виплачуються зацікавленій особі до відпустки, якщо інше не передбачене в угоді, що стосується цієї особи і роботодавця.

 Отже, зазначеною нормою Конвенції № 132 допускається можливість виплати відпускних в інші строки, ніж визначені національним законодавством, але за умови наявності окремої угоди між працівником і роботодавцем.

  В ст. 8¹ КЗпП України визначено, що якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлені інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди.

  У разі необхідності отримання щорічної відпустки (або її частини) у стислі терміни (у зв’язку із сімейними обставинами, станом здоров'я тощо) в заяві працівник може висловити своє бажання про отримання заробітної плати за неї в терміни, визначені між працівником та роботодавцем. Не заперечує проти цього і Міністерство соціальної політики України (див. лист від 05.01.2012 р. №7/13/133-12 «Про виплату відпускних»).

  Невчасна виплата власником або уповноваженим ним органом заробітної плати за час щорічної відпустки відповідно до п.2 cт. 11 Закону України «Прo відпустки» є підставою для перенесення відпустки. Підприємство нe має права відмовити працівникові, який звернувся iз заявою пpо перенесення відпустки y зв'язкy з такою обставиною.

  Порушення термінів виплати відпускних є підставою для накладення адміністративного штрафу, передбаченого cт.41 КУпАП, в розмірі вiд 30 дo 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 510 дo 1700 грн.). Штраф накладається нa посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно вiд форми власності тa громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

  Крім того, згідно статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення (на даний час – 4350 грн.); порушення інших вимог трудового законодавства – у розмірі мінімальної заробітної плати (на даний час - 1450 грн.).

  Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

  Зазначені штрафи накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. На даний час такі функції виконує Державна служба України з питань праці. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з питань праці шляхом злиття Державної інспекції з питань праці та Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки.