Головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно – правових актів Управління Держпраці у Кіровоградській області Інною Котріковою проведено семінар у ФОП Тацієнко С.В. Розглянуто питання щодо робочого часу, часу відпочинку та роботи у святкові та неробочі дні. 

 Інспектор пояснила наступне:

Робочий час – це час протягом якого працівник повинен виконувати свої трудові обов’язки та дотримуватись Правил внутрішнього розпорядку, трудового договору та законодавства про працю.

Нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 год. на тиждень,
при 6-денному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 год. При 5-денному робочому тижні розподіл робочого часу в законодавстві не закріплений, тому він визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, або дані умови оговорюються у трудовому договорі.

Існує скорочена тривалість робочого часу, яка встановлюється за деякими критеріями, а саме :

а.)       для працівників віком від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень;

  для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період     

  канікул) - 24 години на тиждень.

б.)    для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, не більш як 36 год. на тиждень. Перелік виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджується в порядку, встановленому законодавством.

Крім того, законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).

Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда.

Напередодні святкових і неробочих днів (стаття 73) тривалість роботи працівників скорочується на одну годину як при п'ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні.

Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.

Неповний робочий час встановлюється не законодавством, а угодою сторін, як при прийнятті на роботу, так і згодом.

Існує три види неповного робочого часу, а саме: неповний робочий день, неповний робочий тиждень та поєднання неповного робочого дня та неповного робочого тижня.

На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

На безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин.

Щодо відносно часу відпочинку, інспектор пояснила, час відпочинку – це час вільний від виконання трудових обов’язків (перерви протягом робочого дня (зміни),  щоденний відпочинок (міжзмінна перерва), вихідні дні (щотижневий відпочинок), святкові й неробочі дні,  відпустки) і може використовуватися працівником на власний розсуд.

Перерви протягом робочого дня для відпочинку і харчування надається тривалістю не більше 2 годин. Така перерва повинна надаватись, як правило, через 4 години після початку роботи. Час початку і закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку. Працівники використовують час перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть відлучатися з місця роботи. На тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити не можна, працівникам повинна бути надана можливість приймання їжі протягом робочого часу.

 Законодавством також передбачені спеціальні перерви. При роботі на відкритому повітрі в холодну пору року за рішенням роботодавця встановлюються перерви для обігрівання. 

Жінкам, котрі мають дітей віком до 1,5 року, крім загальної для всіх працівників перерви для відпочинку і харчування, надаються додаткові перерви для годування дитини. Ці перерви надаються не рідше ніж через 3 години після початку роботи тривалістю не менше 30 хвилин кожна. За наявності двох і більше грудних дітей тривалість такої перерви має бути не менше години.

         Щотижневий безперервний відпочинок (вихідні дні) — його тривалість повинна бути не менш як 42 години. При 5-денному робочому тижні працівникам надається 2 вихідних дні на тиждень, як правило, підряд — у суботу і неділю. При режимі 6-денного робочого тижня працівникам надається 1 вихідний день. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при 5-денному робочому тижні, якщо його не встановлено законодавством, визначається графіком роботи підприємства, погодженим з профспілковим комітетом і, як правило, має надаватися підряд із загальним вихідним днем.

Робота у вихідний день компенсується за згодою працівника і власника наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. До робіт у вихідні дні забороняється залучати працівників, яким не виповнилось 18 років, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до З років.

Законодавством України про працю передбачені такі святкові дні, робота в які не проводиться:

-         1 січня — Новий рік,

-         7 січня — Різдво Христове;

-         8 березня — Міжнародний жіночий день;

-         1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих;

-         9 травня — День Перемоги;

-         28 червня — День Конституції України;

-         24 серпня — День незалежності України;

-         14 жовтня  - День захисника України.

Робота також не провадиться в дні релігійних свят; такі дні називаються "неробочими", чим підкреслюється їх недержавний характер. Проте держава, шануючи релігійні традиції переважної більшості населення, закріпила це положення у законі.

один день (неділя) — Пасха (Великдень);

один день (неділя) — Трійця.

У випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

Окрім того, інспектор відповіла на ряд інших запитань працівників.