Серед факторів виробництва, які діють на організм працюючих важливу роль відіграють метеофактори до яких відносяться:

-         температура повітря;

-         теплове випромінювання;

-         вологість повітря;

-         швидкість руху повітря;

-         атмосферний або барометричний тиск.

   Окремі вчені-гігієністи до метеофакторів відносять також величину іонізації повітря та атмосферну електрику.

  Із зазначених метеофакторів для характеристики умов праці найбільш практичне значення мають температура повітря, вологість та швидкість руху повітря. В умовах, коли працівник знаходиться близько до нагрітих (особливо металевих) поверхонь набуває актуальності також величина теплового (інфрачервоного) випромінювання.

  Слід зазначити, що в реальних умовах на працівника діє декілька шкідливих факторів. Наприклад, в сільськогосподарському виробництві, механізатори піддаються в літній період дії високої температури, низької вологості повітря, шуму, вихлопних газів та нафтопродуктів. Звичайно при роботі на застарілій техніці (при відсутності кондиціонера) в літній період ведучим фактором, який діє на працюючого є висока температура та теплове випромінювання від гарячих металічних поверхонь.

   Для того, щоб зрозуміти дію високої температури на організм слід зазначити декілька моментів. Отже, нормативні значення температури довкілля мають максимальні обмеження – не більше +28^о С при відносній вологості повітря не більше 65%. При такій температурі з поверхні шкіри випаровується до 120 грамів вологи за одну годину. Взагалі ж як температура тіла в людини, так і температура шкіри мають постійні значення. Відомо, що температура тіла в нормі у здорової людини становить +36,7^о С, температура шкіри теж постійна величина і становить від +31 до +33^о С, це забезпечується так званим тепловим балансом. В умовах зовнішньої дії високих температур в дію вступають регулятивні процеси для забезпечення теплового балансу. Надлишки тепла віддаються через шкіру – до 80% та через органи дихання – до 13%. Теплообмін забезпечується тепловипромінюванням (тепловіддача) шляхом тепло проведення через конвекцію повітря (простіше – обдув) та шляхом випаровування.

  Отже, в умовах дії високої температури робоче місце потрібно забезпечити достатнім обдувом (вентиляцією), шляхом забезпечення умов для випаровування вологи з поверхні шкіри та умов для теплообміну шляхом теплоізоляції нагрітих поверхонь. Враховуючи достатньо великі цифри втрати води із-за випаровування поту велике значення має правильний питний режим. В умовах роботи при високій температурі повітря забезпеченість питною водою повинна бути до трьох, чотирьох літрів на одного робітника. Звичайно вода повинна бути відповідної якості, безпечна для вживання, тобто з гарантованих джерел водопостачання. Ще краще вживати холодний чай чи квас.

  Велике значення має правильна організація вентиляції. В умовах дії високої температури потік повітря направляється для обдува тіла працюючого для забезпечення відведення тепла шляхом конвекції та збільшення випаровування зі шкіри.

  Невиконання вимог щодо забезпечення температурного режиму при дії високої температури може привести до захворювання людини, яке називається тепловим ударом. Тепловий удар – це наслідок перегріву організму, який призводить до серйозних порушень в роботі різних систем та органів. Насамперед перегрів тіла особливо небезпечний для людей, які страждають серцево-судинними захворюваннями. Ознаками теплового удару є – почервоніння шкіри тіла, задуха, слабкість, нудота та блювання, запаморочення, прискорений та слабкий пульс, м’язові судоми та біль, у важких випадках – втрата свідомості.

  В разі появи ознак теплового удару потерпілому надається допомога – забезпечити охолодження тіла, надати горизонтальне положення, застосувати для лоба та потилиці холодні компреси, забезпечити доступ свіжого повітря. В разі втрати свідомості слід постраждалому надати вдихнути пари нашатирного спирту.