Головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Кіровоградській області Лілія Гуща провела семінар для працівників Товариства з обмеженою відповідальністю „ДНК ГРУПП”.

 Працівникам надано роз’яснення з наступних питань :

 Статтею 11 Закону України „Про відпустки” заборонено ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років поспіль.

 Ненадання щорічних відпусток у терміни, визначені Законом України „Про відпустки” та КЗпП України, є грубим порушенням законодавства про працю, за що роботодавця може бути притягнено до відповідальності згідно із законодавством.

 Згідно зі ст.10 Закону України „Про відпустки” черговість надання відпусток визначається графіком, затвердженим власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників.

Під час складання графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їхнього відпочинку.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, погоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, котрий зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Якщо працівник відмовляється використати надане йому Конституцією України, Законом України „Про відпустки” право на відпочинок (щорічну відпустку), роботодавець, оскільки рішення про надання чи ненадання відпустки належить тільки до його компетенції, має право в межах, установлених графіком відпусток, без заяви працівника видавати наказ про надання йому відпустки.

Згідно зі ст.139 КЗпП України працівники зобов’язані своєчасно і точно виконувати розпорядження (накази) роботодавця. За їх невиконання працівника може бути притягнено до дисциплінарної відповідальності.

Водночас згідно зі ст.2 Закону України „Про відпустки” право на відпустки забезпечується гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом.

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (ст.24 цього Закону).

Законодавством також не передбачено терміну давності, після якого працівник утрачає право на щорічні відпустки.

Отже, чинне законодавство не містить заборони працівникові використовувати щорічні відпустки, які йому не було своєчасно надано роботодавцем за попередні роки, а в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток.