Начальник відділу з питань експертизи умов праці Управління Держпраці в області Олена Хіміч провела семінар у філії «Новгородківський райавтодор» на тему: «Прийом та звільнення працівників, робочий час і час і час відпочинку, введення в дію штрафних санкцій».

 Працівникам було нагадано, що з 01 січня 2015 року до статті 24 КЗпП України внесені зміни. При укладеннi трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або iнший документ, що посвiдчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освiту (спецiальнiсть, квалiфiкацiю), про стан здоров'я та iншi документи. Працiвник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повiдомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалiзацiї державної полiтики з адмiнiстрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування про прийняття працiвника на роботу в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Одним з проблемних і гострих питань на сьогодні є питання оформлення найманих працівників. Від неналежного оформлення трудових відносин, перш за все, страждає особа, яка погоджується на таку працю, однак, як показують результати проведених перевірок державними інспекторами праці, більшість найманих працівників не розуміють те, що відсутність правового регулювання трудових відносин робить громадянина незалежної держави рабом. Використання найманої праці без оформлення трудових відносин призводить до позбавлення  громадянина права на працю, на відпочинок, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності. Не оформлення трудових відносин позбавляє найманого працівника права вимагати від роботодавця належних умов праці, оплати праці на рівні не нижчому ніж встановлено державою. І це далеко не все чого позбавляється найманий працівник.

До початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний роз'яснити працiвниковi його права i обов'язки та проiнформувати пiд розписку про умови працi, наявнiсть на робочому мiсцi, де вiн буде працювати, небезпечних i шкiдливих виробничих факторiв, якi ще не усунуто, та можливi наслiдки їх впливу на здоров'я, його права на пiльги i компенсацiї за роботу в таких умовах вiдповiдно до чинного законодавства i колективного договору;

Більш детально зупинилися на умовах праці, з яким повинні ознайомити працівника.

По-перше: у кожного працівника повинно бути своє робоче місце.

По-друге: на робочому місці необхідно створити нешкідливі та безпечні умови праці. Саме про це і повинен потурбуватися роботодавець.

Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний забезпечити достовірний облік відпрацьованого часу, виконаної працівником роботи. Достовірність обліку виконаної роботи впливає на правильність нарахування заробітної плати в подальшому.

Всі працівники, з якими укладені трудові відносини мають право на відпустку. Відпустки поділяються на щорічні, додаткові у зв’язку із навчанням, творчі, соціальні. Щорічна відпустка є основна, додаткова вiдпустка за роботу iз шкiдливими та важкими умовами працi, додаткова вiдпустка за особливий характер працi iншi додатковi вiдпустки, передбаченi законодавством.

Мінімальна тривалість основної щорічної відпустки складає 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Iнвалiдам I i II груп надається щорiчна основна вiдпустка тривалiстю 30 календарних днiв, а iнвалiдам III групи - 26 календарних днiв. Особам вiком до вiсiмнадцяти рокiв надається щорiчна основна вiдпустка тривалiстю 31 календарний день.

Існує певна категорія працівників, для яких передбачена більша тривалість основної щорічної відпустки, наприклад: педагогічні працівники, державні службовці.

Також зосереджена увага роботодавця на змінах, які внесені до ст.265 КЗпП України, а саме юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу за порушення законодавства про працю у розмірі від однієї до тридцяти мінімальних заробітних плат, встановленої законом на момент виявлення порушення.