Головний спеціаліст з питань запобігання та виявлення корупції Управління Держпраці в області Ангеліна Мусієнко під час навчання з працівниками Управління порушила тему «Що треба знати про провокацію підкупу». Навчання проводилось у формі лекції із застосуванням мультимедійного супроводження.

 Ангеліна Мусієнко зазначила, що зміст провокації злочину становлять активні дії суб’єктів з умисного спонукання особи (осіб), які не мають злочинного умислу до скоєння злочину з метою наступного викриття особи, котра скоїла даний злочин. Підкуп є доволі традиційним способом  підбурювання до вчинення злочину, або як спосіб вчинення діяння, пов’язаного із підкупом.

Провокація хабара відповідно до ч. 1 ст. 370 КК України передбачає відповідальність за свідоме створення службовою особою обставин і умов, що зумовлюють пропонування або одержання хабара, щоб потім викрити того, хто давав або отримав неправомірну вигоду.

Під провокацією злочину розуміється підбурювання до злочину, з метою подальшого викриття особи, яка скоїла даний злочин. Тобто, такі дії слід розглядати як співучасть у злочині у формі підбурювання.

 Підбурювач може умовляти, підкупати, погрожувати, примушувати, рекомендувати, шантажувати, щось обіцяти тощо. Взагалі неможливо передбачити усі засоби, якими підбурювач може користуватися для створеннямотивів, що обумовлюють поведінку підбурюваного.

Звернуто увагу присутніх на способи провокації. А саме, провокація підкупу, схиляння до його давання чи одержання може носитиусний характер, виявлятися за допомогою жестів, письмово, демонстрацією якихось зображень тощо. Знаряддям можуть бути будь-які засоби передачі та носії такої інформації: телефонний або факсимільний зв’язок, Інтернет тощо.

Необхідно розуміти, що цей злочин може бути вчинений тільки з прямим умислом. Мотиви можуть бути будь-які: відзначитися по службі, перед правоохоронними органами; помститися особі, яка викривається в даванні хабара; відвести від себе підозру зараніше одержані хабарі тощо

Для підбурювання необхідними є дві умови. Перша, щоб злочинець не докладав своїх фізичних зусиль до безпосереднього відтворення самого реального складу злочину; друга – щоб він схилив, налаштував волю іншого на задуманий їм злочин.

Підкуп, як спосіб підбурювання до вчинення злочину, завжди пов’язаний з переконанням іншої особи у вигідності, корисності, необхідності такого кроку. Тобто він є засобом впливу на свідомість особи, наслідком якого є виникнення у його адресата за власною волею рішучості та бажання вчинити злочин, на відміну від примусу, де виникнення такого бажання є наслідком пригнічення волі особи, яку примушують (поза власною волею) до вчинення відповідного кримінально-караного діяння.

Мета провокації злочину – штучне створення доказів вчинення злочину або шантаж. Під цією метою розуміється створення фактичних даних, що вказують на наявність складу злочину в діях провокованої особи.

Підводячи підсумки, Ангеліна Мусієнко зазначила, що підкуп є активною дією, яка полягає у схиленні іншої особи до вчинення передбаченого Кримінального кодексу України кримінального правопорушення, шляхом пропозиції чи надання матеріальних та інших майнових вигод або позбавлення матеріальних витрат, або пропозиції, обіцянці чи наданні неправомірної вигоди.

Для працівників Управління, робоче місце яких закріплене в районах, навчання проводилось в режимі онлайн. Опрацьовано також тему «Обмеження і заборони для державних службовців».