Головний державний інспектор відділу з питань експертизи умов праці Управління Держпраці в області Наталія Пащенко провела семінар у ФГ «Алєко», у ході якого роз’яснила присутнім про відповідальність за затримку розрахунку при звільненні працівників.

 Статтею 83 Кодексу законів про працю України передбачено, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Відповідно до порядку визначеного статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Днем звільнення вважається останній день роботи. У цей день працівникові має бути видана заробітна плата, включаючи оплату праці за останній день роботи, компенсація за невикористані дні відпустки.

Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

При наданні відпустки з наступним звільненням розрахунок з працівником повинен бути здійснений в останній день роботи перед відпусткою, хоча в трудовій книжці працівника як день звільнення буде зазначений останній день відпустки.

У разі несвоєчасної виплати належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Така відповідальність роботодавця встановлена статтею 117 КЗпП України.

Відсутність коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних працівникові коштів та не звільняє його від відповідальності.

Нетривалий час роботи працівника на підприємстві, незначна частка заборгованості підприємства перед працівником з виплати заробітної плати не є підставою для звільнення роботодавця від зазначеної відповідальності.

За несвоєчасний розрахунок при звільненні працівника роботодавець несе адміністративну відповідальність.

Адміністративне стягнення за порушення законодавства про працю може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення. Усунення порушення законодавства про працю припиняє його дію, строки для застосування адміністративного стягнення відлічуються з дати вчинення правопорушення.