Працівника прийнято на тимчасові або громадські роботи за направленням центру зайнятості. Чи повідомляти Державну фіскальну службу? Чи заносити запис до трудової книжки? Чи нараховується грошова компенсація за невикористані дні щорічної відпустки?

Роз’яснення надає головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно – правових актів Управління Держпраці в області Інна Кривенко.

 Правила направлення зареєстрованих у центрі зайнятості безробітних або осіб, які шукають роботу, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 р. № 175 «Про затвердження Порядку організації громадських та інших робіт тимчасового характеру» (далі Порядок №175). Згідно з п. 9 цього документа організація та проведення громадських робіт здійснюються на підставі договору про організацію громадських робіт і фінансування їх організації, який укладається між територіальним органом центру зайнятості та роботодавцем відповідно до рішення місцевого органу влади.

Для того щоб правильно оформити таких осіб, оплатити їх працю і здійснити щодо їх доходу всі необхідні нарахування та утримання, потрібно розібратися в природі правовідносин підприємства з такими особами. Тут керуватимемося п. 5 Порядку № 175, згідно з яким з особами, що беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, роботодавці укладають у письмовій формі строковий трудовий договір на строк, який сумарно протягом року не може перевищувати 180 к. дн. Про участь осіб у таких роботах роботодавці вносять записи до трудових книжок відповідно до законодавства про працю. На осіб, які беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, поширюються державні соціальні гарантії, передбачені законодавством про працю та зайнятість населення і загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Факт прийняття таких працівників роботодавець оформляє наказом (розпорядженням). На підставі наказу працівнику вносять запис у трудову книжку. Нагадаємо, що згідно з п. 1.1 наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України „Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників” від 29.07.93 р. № 58, трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації всіх форм власності або у фізичної особи понад 5 днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Про те, що запис у трудовій книжці тимчасових працівників, направлених для виконання громадських робіт центром зайнятості, виконувати потрібно, Мінсоцполітики підтвердило в листі від 05.06.2013 р. № 6058/0/14-13/026.

Вимога про подання повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі — Повідомлення) поширюється на всі випадки оформлення трудових відносин (ч. 3 ст. 24 КЗпП). Для тимчасових працівників винятків не зроблено, тому до фактичного допуску таких осіб до роботи на них потрібно подати повідомлення до органу фіскальної служби.

При оплаті праці таких осіб потрібно враховувати встановлені чинним законодавством вимоги. Якщо направлена центром зайнятості особа працює лише частину місяця та/або неповний робочий день (тиждень), вимогу про оплату праці не нижче мінімального розміру потрібно виконувати пропорційно відпрацьованому часу.

І ще один момент. Якщо так станеться, що під час роботи тимчасовий працівник захворіє, то чи потрібно оплачувати наданий ним листок непрацездатності? Так, потрібно, адже хвороба настала під час перебування особи у трудових відносинах.

 Останнім днем роботи таких осіб  потрібно оформити їх звільнення. Підстава — п. 2 ст. 36 КЗпП (закінчення строку дії трудового договору). Пам’ятайте, що згідно зі ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх належних йому сум здійснюється в день звільнення. Крім того, не забутьте нарахувати такому працівнику компенсацію за невикористану відпустку ч. 9 ст. 6 Закону України  «Про відпустки».