Роз’яснення надаєголовний спеціаліст з питань виявлення та запобігання корупції Управління Держпраці в області Ангеліна Мусієнко.

Вступаючи до лав державних службовців, особа, крім прав та основних обов’язків, свідомо приймає встановлені законодавством обмеження і заборони.

Головна мета правових обмежень – це забезпечення ефективного функціонування державної служби, встановлення правових бар’єрів перед можливими зловживаннями державних службовців, створення умов для належного виконання посадових повноважень.

 Статтею 23 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-  (далі  - Закон №1700) визначені основні аспекти, що стосуються отримання подарунків особами, уповноваженими на виконання функцій держави.

Серед значної кількості існуючих способів обмежень для державних службовців, одне з головних місць займає обмеження щодо одержання подарунків особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та особами, які прирівнюються до них. Не вартує недооцінювати роль подарунку як засобу можливого впливу на об’єктивність, неупередженість діяльності відповідних осіб. Адже, отримання посадовою особою подарунків часто є першим кроком на шляху до корупції.

 Згідно зі ст.1 Закону №1700 подарунок – це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.

Потребує уваги, що законодавець, пропонуючи визначення подарунку, акцентує увагу на його можливих формах зовнішнього існування та безоплатній або нижче мінімальної ринкової основі отримання. Саме це й дає змогу відмежовувати подарунок від неправомірної вигоди.

Неправомірною вигодою вважається - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Відсутність законних підстав для одержання подарунку і є головною ознакою неправомірної вигоди. Тому, «неправомірна вигода» ні за яких обставин не може бути «подарунком».

Відповідно до Закону порушення обмеження щодо одержання подарунків визнається не корупційним, а правопорушенням, пов’язаним з корупцією, тоді як прийняття пропозиції неправомірної вигоди є корупційним злочином.

Поняття «подарунок» необхідно відмежовувати від інших правових понять, таких як  «неправомірна вигода», «гостинець», «сувенір», «пожертва», тощо.

Подарунки умовно можна поділити на типи:

заборонені подарунки, тобто ті, щодо яких передбачене «табу», «вето». До таких відноситься:

 ті, що безпосередньо пов’язані з виконанням функціональних обов’язків, із службовою діяльністю особи;

 які надходять від підлеглих осіб (ч. 1 ст. 23 Закону №1700).

Перелік ознак заборонених подарунків є вичерпним і безумовним.

 умовно заборонені (у разі дотримання певних умов):

подарунки, які не є забороненими,

узгоджуються із загальновизнаними явленнями про гостинність,

відповідають вартісним критеріям (подарунки не від близьких осіб за наявності сукупності таких умов:

- пропозиція одержати подарунок обумовлена проявом загальновизнаного уявлення про гостинність;

- вартість подарунка не може перевищувати 1 ПМ, встановлений на день

прийняття подарунка одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року – не більше 2 ПМ на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки.;

дозволені (не залежно від нижньої та верхньої межі вартості подарунка):

а) від близьких осіб.  Нагадаю, що відповідно до Закону №1700 близькі особи – це особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких із суб’єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також — незалежно від зазначених умов — чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб’єкта.

 як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси (ч.2 ст.23 Закону).

Отримуючи подарунки в межах встановлених обмежень, суб’єкти декларування повинні також пам’ятати про необхідність зазначення подарунків як їх доходу у відповідному розділі декларації за умови, якщо розмір подарунку у грошовій формі, отриманого від однієї особи (групи осіб) протягом року або вартість одного подарунку у формі іншій ніж грошові кошти (рухоме майно, транспортні засоби, нерухомість тощо), перевищує 5 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (тобто перевищує у 2019 році - 9605 грн.). А у випадку якщо суб’єктом декларування було отримано подарунок на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (станом на 2019 рік – 96 050 грн.) в нього додатково виникає обов’язок і щодо подання повідомлення про суттєву зміну майнового стану.

Важливо пам’ятати, що отримання подарунків не повинно впливати на об’єктивність чи неупередженість прийняття особою рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання нею своїх повноважень.

Якщо особа прийняла особистий подарунок (у тому числі з нагоди свята) і залишила у службовому приміщенні, у тому числі для загального використання (наприклад, розмістила телевізор у приймальні або картину у коридорі), – це не вважається переданням подарунка установі. Отримання подарунка установі від фізичної особи заборонено статтею 54 Закону, тому особа повинна дотримуватись вимог статті 23 Закону при прийнятті такого подарунка.

У разі надходження пропозиції одержати подарунок, прийняття якого заборонено статтею 23 Закону, особі необхідно виконати дії, передбачені частиною першою статті 24 Закону, зокрема:

- відмовитись від пропозиції;

- за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію;

- залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа колег;

- невідкладно письмово повідомити про пропозицію безпосереднього

керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, спеціально уповноважені органи у сфері протидії корупції.

У разі виникнення сумнівів щодо можливості одержання подарунка виконати дії, передбачені частиною п’ятою статті 24 Закону.

Викладені рекомендації стосуються випадків надходження пропозиції прийняти подарунок безпосередньо від особи. Але на практиці може виникнути ситуація виявлення особою у робочому кабінеті майна, яке може бути неправомірною вигодою або подарунком.

Перш за все, у таких випадках не торкатися речей та вжити заходи щодо

встановлення особи, якою вона залишена. У випадку залишення речі випадково, необхідно  повернути майно у присутності колег.

У разі, коли особу, яка залишила річ, встановити не вдалося, необхідно сприймати виявлене майно як пропозицію неправомірної вигоди та вчинити дії за таким алгоритмом:

- невідкладно, але не пізніше одного робочого дня, письмово повідомити про цей факт свого безпосереднього керівника або керівника відповідного органу;

- скласти акт, який підписати особою, яка виявила майно, та її безпосереднім керівником або керівником відповідного органу;

- подати заяву до правоохоронного органу в порядку, передбаченому статтями 214, 216 КПК України, про цей факт;

- забезпечити зберігання виявленого майна до його передачі спеціально

уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції.

Згідно з ч.4. ст.23 Закону №1700 рішення, прийняті державним службовцем на користь особи, від якої вона чи її близькі особи отримали подарунок, вважаються такими, що прийняті в умовах конфлікту інтересів, і на ці рішення розповсюджуються положення статті 67 цього Закону «Незаконні акти та правочини». А саме, нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об’єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування. Орган або посадова особа надсилає до Національного агентства протягом трьох робочих днів копію прийнятого рішення про скасування або одержаного для виконання рішення суду про визнання незаконними відповідних актів або рішень. Також, правочин, укладений внаслідок порушення вимог цього Закону, може бути визнаним недійсним.

У випадку наявності в особи сумнівів щодо можливості одержання нею подарунка, вона має право письмово звернутися для одержання консультації з цього питання до територіального органу Національного агентства, який надає відповідне роз’яснення.

Стаття 172-5Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків.

А саме - порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією такого подарунка.

Та сама дія, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачене частиною першою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією такого дарунка (пожертви) та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.

Відповідальність за порушення обмежень щодо одержання подарунків передбачена також ст. 368 КК  «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою».

Примітка* Неоподатковуваний мінімум доходів громадян - грошова сума розміром у 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового  кодексу України.

Особа, яка притягнута  до кримінальної або адміністративної відповідальності  за корупційне правопорушення або правопорушенням, пов’язаним з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», підлягає звільненню з відповідно посади у триденний термін з дня отримання  органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.