Працівникам Знам’янського психоневрологічного інтернату доведено про їх основні трудові обов'язки, методи забезпечення трудової дисципліни та порядок застосування дисциплінарного стягнення.

 11 лютого 2018 року головний державний інспектор відділу з питань експертизи умов праці Наталія Пащенко провела семінар у Знам’янському психоневрологічному інтернаті на тему: Трудова дисципліна. Відповідальність за порушення працівником трудової дисципліни.

Інспектор роз’яснила, що трудова дисципліна — це сукупність, правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок і встановлюють трудові права та обов'язки сторін трудового договору, а також за­охочення за успіхи в роботі та відповідальність за умисне невиконання трудових обов'язків. 

Основні трудові обов'язки працівників:  додер­жання дисципліни (трудової, технологічної, виробни­чої); збереження майна підприємства; виконання трудових завдань; обов'язок працювати чесно, сумлінно, підвищувати кваліфікацію та продуктив­ність праці.

Основними обов'язками власника підприємства є забезпечення: фактичної зайнятості працівників; належних умов праці; оплати праці за виконану роботу; зростання продуктивності праці та дотри­мання норм з охорони праці.

До правових методів забезпечен­ня трудової дисципліни належать переконання та ви­ховання, а до несумлінних працівників може вжива­тися метод примусу, який полягає в застосуванні до порушників трудової дисципліни заходів дисциплі­нарного та громадського впливу.

Загальна дисциплінарна відповідальність за пору­шення працівником трудової дисципліни встановлює­ться Кодексом законів про працю України та  правилами внутрішнього трудового розпорядку. Її характерні ознаки полягають у тому, що вона охоплює широке коло робітників та службовців і передбачає лише два види дисциплінарних стягнень — догану та звільнення з роботи.

До порядку застосування дисциплінарного стяг­нення встановлені такі обов'язкові вимоги: вияв­лення дисциплінарного проступку; отримання від порушника письмового пояснення; додержання строків накладення дисциплінарного стягнення — один місяць із дня виявлення дисциплінарного про­ступку і шість місяців із дня його вчинення працівником;  видання власником наказу чи розпорядження про застосування дисциплінарного стягнення; дове­дення наказу (розпорядження) під розписку до відома працівника.

Особливе місце серед дисциплінарних стягнень на­лежить дисциплінарним звільненням, які застосовую­ться за такі проступки: систематичне порушення трудової дисципліни; прогул; поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсич­ного сп'яніння; розкрадання за місцем роботи дер­жавного або громадського майна.

Специфічні ознаки дисциплінарного звільнення як виняткового виду покарання: застосовується з обов'язковим попереднім погодженням із профкомом, якщо працівник є членом профспілки; запис про нього обов'язково заноситься до трудової книжки працівника; у працівника переривається безпе­рервний трудовий стаж і він позбавляється права на допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю протягом шести місяців після звільнення.

Не втратили правового значення щодо забезпечен­ня трудової дисципліни й громадські заходи. У ст. 152 КЗпП   України   закріплено  положення   про  те,   що власник або уповноважений ним орган має право за­мість накладення дисциплінарного стягнення переда­ти питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу або його органу. Рішен­ня громадського органу про застосування до поруш­ника трудової дисципліни заходу громадського впли­ву не є дисциплінарним стягненням. Проте якщо пра­цівник упродовж року з дня  винесення  трудовим колективом або його органом громадського стягнення знову порушив трудову дисципліну, то власник має право звільнити його за  систематичне порушення трудової дисципліни. Отже, за певних умов громадсь­ке стягнення може бути прирівняне до дисциплі­нарного.