З 30 травня по 1 червня 2018 року у  Кам’янець-Подільському Хмельницької області відбувся Всеукраїнський семінар-нарада «Про підвищення ефективності здійснення заходів державного нагляду на підприємствах агропромислового комплексу та соціально-культурної сфери».

 У семінарі взяли участь посадові особи Держпраці - Заступник Голови Служби Ігор Шумелюк, заступник директора Департаменту нагляду в промисловості і на об’єктах підвищеної небезпеки - начальник відділу нагляду в АПК а СКС Департаменту Микола Радіонов, начальник управління юридичного забезпечення Ольга Кокоша, начальник відділу експертної роботи, ринкового нагляду та надання адміністративних послуг Сергій Бабенко; представники Міжнародної організації праці - національний координатор проекту МОП Софія Литвин, менеджер проекту ЄС-МОП в Україні Антоніу Сантуш; представники Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Федерації профспілок України; представники територіальних органів Держпраці, начальники відділів охорони праці підприємств області.

Керівники структурних підрозділів Держпраці поділилися своїми напрацюваннями стосовно безпечної експлуатації транспортних засобів суб’єктами господарювання АПК та СКС, а також встановлення контролю з боку посадових осіб підприємств, в частині дотримання працівниками вимог Правил дорожнього руху України під час експлуатації транспортних засобів. Порушили питання дотримання охорони праці у закладах охорони здоров’я, оздоровлення та відпочинку дітей, у  торгівельних центрах тощо.

Начальник відділу нагляду в АПК та СКС Управління Держпраці у Кіровоградській області Ірина Чирва-Репетир у своєму виступі висвітлила тему «ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ЗАХОДІВ НАГЛЯДУ ЗА ДОТРИМАННЯМ БЕЗПЕЧНИХ УМОВ ПРАЦІ У ЗАКЛАДАХ ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ МЕДИЧНОЇ РЕФОРМИ»

Було досліджено основні загальнодержавні та місцеві фактори, що  впливають на стан організації охорони праці в медичних закладах:

недостатнє фінансове забезпечення державної медицини та  неефективне використання наявних та бюджетних коштів, залежність від співфінансування  державного та місцевого бюджетів;

постійна реорганізація закладів в рамках децентралізації влади та медичної реформи (процеси перетворення комунальних закладів ПМСД у комунальні неприбуткові підприємства, що відбувається за рішеннями відповідних місцевих рад ; створення ФОПів: лікарі, які самостійно проводять підготовку приміщення та придбання медичного обладнання.

неоднорідність матеріально-технічного забезпечення медичних закладів, різна специфіка організації медичної допомоги на різних територіях, залежно від характеру місцевості (великі відстані між населеними пунктами), історично   сформовані тенденції структурного розвитку галузі.

Ірина Чирва – Репетир також звернула увагу на ризик отримати травми під час відвідування хворих вдома: по дорозі як у ДТП, так і внаслідок падіння через необережність пересування, укуси домашніх тварин. Також є ризик бути зараженим через контакт з хворим або епізоотій – інфекційні захворювання тварин.

В амбулаторних умовах -  консультативно-діагностичні підрозділи лікарень, амбулаторно-поліклінічні заклади мають велику  кількість об’єктів та робіт підвищеної небезпеки, що акумулюється, як від обслуговування конкретного обладнання, устаткування так і в  цілих підрозділах, де працівники можуть, травмуватися внаслідок падіння, ураження током, вибуху, отримати опіки, токсичне отруєння внаслідок дії хімічних речовин, гострі або хронічні хвороби при виконанні функціональних обов’язків. Все це підвищує  ризики небезпек.

  Було також озвучено, що об’єктами підвищеної небезпеки в медичних закладах для обслуговування пацієнтів є  кисневі станції, служби; посудини під тиском, харчоблок, пральні; при обслуговуванні приміщень закладів – ліфти, котли, газове господарство, електрогосподарство, господарські частини – гаражі.

Ірина Чирва – Репетир зазначила і про дефіцит у кадровій політиці, недостатню кількість фахівців інженерного складу - один інженер з охорони праці на заклад із 700 працюючими передбачається штатними розписами затвердженими МОЗ (в орієнтовних штатних розписах неприбуткових комунальних закладів – відсутні інженери з ОП).

Єдине, де більш – менш, на думку доповідача, регулюється це питання галузевими нормами – під час акредитації, відповідно до Порядку акредитації закладу охорони здоров'я у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2012 р. № 1216, яким передбачено перша акредитація закладу через два роки від початку провадження діяльності. Наступні акредитації проводяться кожні три роки. У експертному висновку про відповідність закладу стандартам акредитації визначено окремий розділ 8. «Охорона праці», в якому досліджуються виконання вимог на наявність та укомплектованість посади спеціаліста з охорони праці та відповідність його  кваліфікаційним вимогам; наявність затверджених інструкцій з охорони праці для працівників закладу; проведення інструктажів, ведення журналів інструктажів; проходження керівниками закладу та особами, які працюють в умовах підвищеної небезпеки, навчань та перевірки знань з питань охорони праці  та інші вимоги.

Комп’ютеризація роботи галузі медицини, починаючи з ФАПів та сімейного лікаря,  - додаткові функції та вид роботи, які не були притаманні в медичній практиці та  потребують уваги щодо охорони праці. Тож в умовах сучасних технологій в медицині на сьогодні маємо досить застарілу нормативну – правову базу з урахуванням напрямку перевірок з гігієни праці.

Підсумовуючи доповідь, Ірина Чирва-Репетир висловила пропозицію, що основним пріоритетним завданням для Управління Держпраці у Кіровоградській області на наступний період  в медичній сфері є супровід створення та становлення нових форм суб’єктів надання медичної допомоги в законодавчому та практичному сенсі, в частині безпеки праці, організації охорони праці для мінімізації ризиків виробничого травматизму працівникам, яким ми довіряємо своє здоров’я та життя.

Також протягом семінару, учасники дізналися про ризики та загрози від вибухонебезпечних предметів, про сучасні зміни в законодавстві, ознайомилися з напрацюваннями з питань удосконалення функціонування системи управління охороною праці на підприємствах України, навчилися на практиці надавати домедичну допомогу на виробництві.

За підсумками Всеукраїнського семінару  відбувся круглий стіл із представниками Міжнародної організації праці. Антоніу Сантуш розповів учасникам круглого столу про досвід Інспекції праці з безпеки та гігієни праці у країнах Європейського Союзу. Звернув увагу на Національний профіль з БГП, який містить опис нинішньої системи безпеки та гігієни праці в Україні. Антоніу Сантуш наголосив на основних іі принципах, серед яких перехід від існуючого низькорівневого підходу до безпеки і гігієни праці, основаного на неминучості ризиків, до високорівневого і проактивного підходу на основі методики управління ризиками; оцінка і запобігання ризикам; оптимізація кількості правових актів; широка інформаційно-роз’яснювальна робота; відповідальність роботодавців за забезпечення безпеки та здоров’я працівників у всіх аспектах, пов’язаних з роботою, і на всіх етапах виробничого процесу. Виступаючий окреслив аспекти національної системи попередження професійних ризиків, що представляє певну мережу сфер і одиниць: інспекція, регулювання, ліцензування, сертифікація, стандартизація, дослідження, навчання, інформування, консультація і участь, технічні служби превенції, медичний нагляд.

Фото Тетяни Жмуд