Головний державний інспектор відділу з питань експертизи умов праці Управління Держпраці в області Євгенія Краєвська провела семінар у районному територіальному медичному об’єднанні «Новомиргородське» на тему: «Додержання окремих питань законодавства про працю».

 Розглянуто питання про нарахування середньої заробітної плати, виходячи з тарифної ставки, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995 №100 (далі – Порядок) для працівника з підвищеним посадовим окладом та збереження середньої заробітної плати за час підвищення кваліфікації.

Інспектор зазначила, що відповідно до абз.3 п. 4 Порядку у разі, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Умови і розміри оплати праці працівників закладів охорони здоров'я врегульовані наказом Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 № 308/519 (надалі – наказ № 308/519). Вказаним наказом передбачено встановлення підвищених посадових окладів (тарифних ставок) працівникам, наприклад, у зв’язку зі шкідливими і важкими умовами праці (пункт 2.4.5 наказу № 308/519), яке не вимагає проведення атестації робочих місць за умовами праці, та інші підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівників, передбачені цим наказом. Таке підвищення посадових окладів є елементом формування нового посадового окладу (тарифної ставки) з підвищенням, розмір якого встановлюється працівнику в штатному розписі, і на який нараховуються інші додаткові виплати: доплати, надбавки тощо.

Враховуючи вказане, при застосуванні положень п. 4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати необхідно застосовувати підвищений посадовий оклад (тарифну ставку) працівника, які встановлені йому в штатному розписі на момент проведення відповідних нарахувань. (лист Міністерство соціальної політики України у своєму листі від 17.05.2017 №1440/0/101-17).

Також, Міністерство соціальної політики України у своєму листі від 31.08.2017 №2288/0/101-17 зазначає, що чинне законодавство передбачає право працівників виконувати крім основної, іншу регулярно оплачувану роботу на умовах окремо укладеного трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві (установі, організації) або в громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом, тобто працювати за сумісництвом.

Працівникові, який працює за сумісництвом, оплата праці здійснюється за фактично відпрацьований час виходячи з передбачених умовами оплати праці складових (посадовий оклад, надбавки та доплати до нього тощо).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 524 «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» за медичними і фармацевтичними працівниками державних та комунальних закладів (установ), які направляються до закладів післядипломної освіти для підвищення кваліфікації, підготовки і перепідготовки, зберігається середня заробітна плата за кожним місцем роботи згідно із законодавством, тобто за основним місцем роботи та за сумісництвом.

При цьому збереження середньої заробітної плати за основним місцем роботи та на роботі за сумісництвом здійснюється тільки у випадку, якщо працівник на цих робочих місцях здійснює медичну або фармацевтичну діяльність і, відповідно, займає посаду медичного або фармацевтичного працівника.

Якщо ж на одному з цих робочих місць працівник займає посаду, яка не відноситься до посад медичних або фармацевтичних працівників, то середня заробітна плата за час підвищення кваліфікації, підготовки і перепідготовки зберігається лише за тим робочим місцем, на якому працівник займає посаду медичного або фармацевтичного працівника.