Запитуйте - відповідаємо

Яка класифікація виробничої вібрації та методи захисту від її впливу?

Відповідь надає головний державний інспектор відділу з питань гігієни праці Наталія Струтинська

 За способом передачі на тіло людини розрізняють загальну та локальну вібрацію. Загальна вібрація передається на тіло людини, яка сидить або стоїть, переважно через опорні поверхні. Локальна вібрація передається через руки працюючих при контакті з ручним механізованим інструментом, органами керування машинами і обладнанням,  деталями, які обробляються та інше (далі – обладнання, яке вібрує). 

   Загальну вібрацію за джерелом її виникнення поділяють на такі категорії –

Категорія 1 – транспортна вібрація, яка діє на людину на робочих місцях самохідних та причіпних машин, транспортних засобів під час руху по місцевості, агрофонах і дорогах (в тому числі при їх будівництві). До джерел транспортної вібрації відносять: трактори сільськогосподарські та промислові, самохідні сільськогосподарські машини (у тому числі комбайни); автомобілі вантажні (в тому числі тягачі, скрепери, грейдери, котки та інше); снігоприбирачі, самохідний гірничо-шахтний рейковий транспорт.

 Категорія 2 – транспортно-технологічна вібрація, яка діє на людину на робочих місцях машин з обмеженою рухливістю та таких, що рухаються тільки по спеціально підготовлених поверхнях виробничих приміщень, промислових майданчиків та гірничих виробок. До джерел транспортно-технологічної вібрації відносять: екскаватори (в тому числі роторні), крани промислові та будівельні, машини для завантаження мартенівських печей (завалочні), чірничі комбайни, самохідні бурильні каретки, шляхові машини, бетоноукладчики, транспорт виробничих приміщень.

Категорія 3 – технологічна вібрація, яка діє на людину на робочих місцях стаціонарних машин чи передається на робочі місця, які не мають джерел вібрації. До джерел технологічної вібрації відносяться: верстати та метало-деревообробне, пресувально-ковальське обладнання, ливарні машини, електричні машини, стаціонарні електричні установки, насосні агрегати та вентилятори, обладнання для буріння свердловин, бурові верстати, машини для тваринництва, очищення та сортування зерна (у тому числі сушарні), обладнання промисловості будматеріалів (крім бетоноукладчиків), установки хімічної та нафтохімічної промисловості та інше.

Загальну технологічну вібрацію за місцем дії поділяють на такі типи:

- на постійних робочих місцях виробничих приміщень підприємств;

- на робочих місцях складів, їдалень, побутових, чергових та інших виробничих приміщень, де немає джерел вібрації;

- на робочих місцях заводоуправлінь, конструкторських бюро, лабораторій, учбових пунктів, обчислювальних центрів, медпунктів, конторських приміщень, робочих кімнат та інших приміщень для працівників розумової праці.

         Локальну вібрацію за джерелом виникнення поділяють на таку, що передається від :

- ручних машин або ручного механізованого інструменту, органів керування машинами та устаткуванням;

- ручних інструментів без двигунів (наприклад, рихтувальні молотки) та деталей, які обробляються.

   До експлуатації повинно допускатися тільки справне обладнання. У технічному паспорті на обладнання, що вібрує, повинна бути вказана максимальна сила натискання, яка потрібна для роботи машин у паспортному режимі, та вага машини, що припадає на руки працюючого. Використання обладнання, що вібрує, не за призначенням та в режимах, що відрізняється від паспортних, не дозволяється. Проведення надурочних робіт з обладнанням, яке вібрує, забороняється.

Вживаються колективні та індивідуальні заходи щодо боротьби з вібрацією. Найпоширенішим інженерним методом захисту від вібрації є віброгасіння. Вібруючі машини з динамічним навантаженням (вентилятори, насоси, агрегати) встановлюють на окремі фундаменти. Джерела коливань ізолюють від опорних поверхонь гумовими, пружинними або комбінованими віброізоляторами.
Для зниження вібрацій, що передаються на несучу конструкцію, застосовуються пружинні або гумові віброізолятори. Віброізоляція зменшує рівні вібрації, що передаються від джерела на тіло працюючого. Вібропоглинання може бути здійснено: використанням конструктивних матеріалів з великим внутрішнім тертям; нанесенням на поверхню виробу шару пружнов’язких матеріалів, що мають потужне внутрішнє тертя. Вібропоглинання здійснюється покриттям машин в’язкими матеріалами (мастикою), використанням масляних ванн для зубчастих зчеплень. Дистанційне керування дозволяє виключати постійне знаходження людини в зоні шкідливих вібрацій.

Роботи з обладнанням, що вібрує, слід проводити у зачинених  опалювальних приміщеннях, при оптимальних параметрах температури повітря, відносної вологості, швидкості руху повітря з урахуванням важкості роботи та періоду року. Для роботи з обладнанням, що вібрує, на відкритому повітрі у холодний період року для періодичного зігрівання працюючих, повинні передбачатися спеціальні приміщення з опаленням, та оптимальними параментами температури, відносної вологості, швидкості руху повітря. Площа приміщень для зігрівання визначається  із розрахунку 0,1 кв.м. на одного працюючого у найбільш численну зміну, але вона повинна бути не менш ніж 12 кв.м.; приміщення повинно знаходитися не далі ніж 150 метрів від місця виконання робіт.

Засоби індивідуального захисту (взуття, рукавиці та ін.)від шкідливого впливу загальної та локальної вібрації повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.024 «ССТБ. Обувь специальная виброзащитная» та  ГОСТ 12.4.002 «ССТБ. Средства индивидуальной защиты рук от вибрации. Общие технические  требования».

Виміри вібрації проводять у реальних умовах експлуатації обладнання. Повинен проводитися контроль вібрації машин – безперервний – при введенні в експлуатацію і подальший 1 раз на рік; вибірковий; після кожного ремонту та при внесенні змін в конструкцію.

Згідно зі ст. 13 Закону України  від 14.10.1992 р. № 2694-ХІІ «Про охорону праці» роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, організувати проведення лабораторних досліджень умов праці, з дотриманням вимог ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень»,  ДСН 3.3.6.039-99 «Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації».

У разі потреби  розробляють та впроваджують заходи щодо зниження шкідливого впливу виробничих факторів на працівників. 

Пошук

   

 

Авторизація

Корисні посилання

Державна служба України з питань праці

 

 

 _______________________

Національне агентство з питань запобігання корупції

_______________________

 

_______________________

Національне агентство України з питань державної служби

 

Урядовий портал

 

Верховна рада України

 

Офіційне інтернет-представництво Президента України

 

Управління Головдержслужби України в Кіровоградській області

 

ДП «Кіровоградський Експертно-технічний центр»

 

Антикорупційний портал

 


 Всеукраїнський Виробничо-практичний журнал "Промислова безпека"

15060.jpg — 25.27 Kб


 Департамент соціального захисту населення Кіровоградської обласної адміністрації