Дотримання законодавства про оплату праці – завжди в полі зору фахівців Управління Держпраці

Управління Держпраці у Кіровоградській області тримає на постійному контролі питання з дотримання законодавства про оплату праці на підприємствах усіх форм власності, у тому числі в частині виплати мінімальної заробітної плати, переведення працівників на скорочену тривалість робочого часу. Не випускають з поля зору фахівці Управління також підприємств – боржників, які не вживають заходи для погашення заборгованості із заробітної плати, державні інспектори постійно працюють над недопущенням заборгованості на підприємствах, в установах організаціях.

 Роз’яснення з вищезазначених питань надає головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно – правових актів Управління Держпраці в області Наталя Махно.

Чим передбачено виплату заробітної плати та в які терміни?

Статтями 43 Конституції України та 21 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом, а кожен працівник має право на оплату своєї праці на підставі укладеного трудового договору.

Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов’язань щодо оплати праці. (ст. 97 Кодексу законів про працю України (КЗпПУ).

Заробітна плата повинна виплачуватися працівникові регулярно в робочі дні в строки, встановлені в колективному договорі, не рідше двох разів на місяць, не більше як через 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який проводиться виплата заробітної плати.. Якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки (ст. 115 КЗпПУ; ст. 24 Закону України «Про оплату праці», ст. 21 Закону України «Про відпустки»). Отже, затримка виплати заробітної плати навіть на один і більше днів є порушенням строків виплати.

Крім того, у разі звільнення працівника, виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок (ст. 116 КЗпПУ). Якщо власник або уповноважений ним орган при звільненні працівника несвоєчасно провів з ним повний розрахунок, то відповідно до ст. 117 КЗпПУ, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. 

 Які права працівника у разі затримки заробітної плати?

У випадку затримки виплати заробітної плати роботодавець відповідно до ст. 34 Закону «Про оплату праці» та ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» зобов’язаний компенсувати втрату частини заробітної плати в зв’язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари й тарифів на послуги,  нарахувати та виплатити працівникам компенсацію втрати частини заробітної плати. У разі, якщо власник, або уповноважений ним орган, чи особа, відмовиться виплачувати компенсацію, працівник має право звернутися з позовом до суду про стягнення цієї компенсації.

 Яка відповідальність за невиплату заробітної плати?

Відповідно до статті 41 Кодексу про адміністративні правопорушення визначено адміністративну відповідальність за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплату її не в повному обсязі, що тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цiєї статтi, за яке особу вже було пiддано адмiнiстративному стягненню, або тi самi дiяння, вчиненi щодо неповнолiтнього, вагiтної жiнки, одинокого батька, матерi або особи, яка їх замiнює i виховує дитину вiком до 14 рокiв або дитину-iнвалiда, — тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осiб пiдприємств, установ i органiзацiй незалежно вiд форми власностi та громадян — суб’єктiв пiдприємницької дiяльностi вiд 100 до 300 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

Згідно зі статтею 175 Кримінального кодексу за безпідставну невиплату заробітної плати громадянам більше ніж за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності, передбачається покарання у вигляді штрафу від 500 до 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Якщо невиплата вчинена внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, передбачається покарання у вигляді штрафу від 1 000 до 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

 

 

 

Державна служба України з питань праці

 

 

  

Департамент соціального захисту населення Кіровоградської обласної адміністрації 

 

 

 Управління Головдержслужби України в Кіровоградській області

 

ОУНБ Д.І. Чижевського (іноформаційна платформа з питань праці)