Рекомендації були розроблені Управлінням Держпраці у Кіровоградській області відповідно до НПАОП 0.00-1.59-87 - «Правил безпеки і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском», Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 липня 2004 р. № 822, ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги".

 Власник (користувач) кисневих балонів зобов'язаний забезпечити умови їх експлуатації і утримання в справному стані. 

На кожному підприємстві, в установі, організації, закладі (далі підприємство), що використовує кисневі балони (блоки балонів) чи кисневі трубопроводи, повинні бути розроблені відповідні інструкції з охорони праці  з урахуванням конкретних умов безпеки їхньої експлуатації.
Доставка кисневих балонів під наповнення і наповнених балонів автомобільним транспортом повинна здійснюватися відповідно до вимог  Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 липня 2004 р. № 822, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2004 р. за № 1040/9639.  

Керівник підприємства призначає наказом відповідальних осіб:

за справний стан і безпечну експлуатацію трубопроводів постачання газоподібного кисню та посудин, що працюють під тиском;

за транспортування, здачу під наповнення і отримання наповнених кисневих балонів (експедитор);

за справний стан та безпечну експлуатацію кисневих балонів.

Такими фахівцями можуть бути призначені особи, які в установленому законодавством порядку пройшли навчання і перевірку знань з охорони праці відповідного напрямку:

у лікувально - профілактичних закладах - заступник головного лікаря з адміністративно – господарської частини, інженер по устаткуванню, старша медична сестра, анестезіолог;

у гаражі - начальник гаража або механік, водій – експедитор.

Керівник зобов’язаний забезпечити наявність необхідної технічної документації на кожну систему подачі газоподібного кисню:

журнал зварювальних робіт;

журнал реєстрації перевірки манометрів;

виконавчу схему прокладки трубопроводу;

виконавчу схему у випадку відхилення від проекту;

акт закінчення монтажу установки: джерела переробки зрідженого кисню у газоподібний (реціпієнтної установки), ЦТК(цистерна транспортна киснева)тощо;

акт закінчення монтажу системи подачі кисню;

акти проведення знежирення системи подачі кисню і відповідної якості їх внутрішньої поверхні;

акти проведення випробувань системи подачі кисню на міцність і щільність.

Оперативний контроль стану трубопроводів проводиться не рідше одного разу на місяць і включає:

огляд зовнішніх поверхонь трубопроводів з визначенням стану з'єднань, опор і заземлювань;

огляд арматури і проведення необхідних регламентних робіт;
         перевірку стану запобіжних пристроїв (зворотних клапанів тощо);
         перевірку роботи пристроїв відводу конденсату (за їх наявності), яка в зимовий час проводиться щодня.

Виявлені під час проведення оперативного контролю несправності і дефекти, а також терміни і методи їх усунення, повинні заноситись в журнал експлуатації трубопроводів газоподібного кисню за підписом осіб, що виявили і усунули їх, та відповідальних за справний стан і безпечну експлуатацію цього трубопроводу.

Терміни проведення контролю стану трубопроводів газоподібного кисню:

випробовування на щільність - не рідше одного разу на 5 років;
        гідравлічні  або пневматичні випробування на міцність - не рідше одного разу на 8 років;          

вибіркова ревізія запірної арматури на трубопроводах газоподібного кисню - не рідше одного разу на рік;

ревізія регулюючої арматури - не рідше одного разу на рік.

Трубопроводи кисню підлягають гідравлічним або пневматичним випробуванням на міцність після ремонтів і переробок, пов’язаних із застосуванням зварювальних робіт (підключення інших відгалужень, заміна ділянок тощо) або розбирання трубопроводів, а також перед пуском в експлуатацію трубопроводів, що знаходились у законсервованому стані  більше одного року.

Перед початком експлуатації, а також у випадку, якщо киснепровід не експлуатувався більше місяця, його необхідно продути повітрям або азотом із вмістом масла не більше 10,0 міліграма/м. куб., зі швидкістю 40 м/с і тривалістю, що визначається відсутністю домішок у потоці, який виходить, але не менше 2 г.

Труби, для трубопроводів кисню, повинні мати сертифікат заводу -виробника.            

До обслуговування посудин і систем трубопроводів кисню можуть бути допущені особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, інструктаж, навчання та перевірку знань з охорони праці і мають відповідне посвідчення.

Періодична перевірка теоретичних знань і практичних навичок  обслуговуючого персоналу повинна проводитися не рідше одного разу в 12 місяців. Особи, що не пройшли перевірку знань з охорони праці і не мають посвідчення, не можуть бути допущені до самостійної роботи.

Для запобігання спалаху при експлуатації балонів і систем подачі кисню, необхідно:

при ремонті і виконанні робіт з використанням кисню не застосовувати устаткування, прилади, арматури, матеріали і деталі (ущільнювачі, прокладки тощо – з фібри, капрону, полікарбонату, гуми на основі натуральних канчуків, інших горючих у кисні матеріалів), які не відповідають вимогам  ГОСТ 12.2.052-81.

Отримувати кисень в балонах на підприємстві – наповнювачі мають право тільки особи, які пройшли спеціальне навчання та мають відповідне посвідчення.

Забороняється:

 використання кисневих балонів під інші гази і не за призначенням, а також наповнювати киснем балони з під інших газів;

 направляти для наповнення киснем балони, укомплектовані вентилями, не дозволеними до застосування (дозволені ВК-86 і ВК-74);

отримувати і наповнювати балони без помітного спеціального блакитного забарвлення і напису чорною фарбою "КИСЕНЬ" або "КИСЕНЬ МЕДИЧНИЙ", а також експлуатувати трубопроводи кисню без блакитного  забарвлення по всій його довжині;

 визначати  місця витоків за допомогою вогню або тліючих предметів.

 наповнювати киснем балони із залишковим тиском нижче 0,05мП(0,5кгс/см²)

проводити будь які роботи у приміщенні при підвищені в повітрі складової частки кисню більше 23%

При експлуатації систем подачі кисню не допускається:

 проведення ремонтних робіт, зокрема зварювальних робіт, підтягування елементів ущільнень, заміни арматури і тому подібне при знаходженні системи під тиском і наявності в системі кисню;

 використання забрудненого (замасленого)  ганчір’я  та,  застосування інструменту, що викликає іскріння при ударах;

 появи слідів масла в радіусі 25 метрів від кисневих балонів чи кисневої  установки (у випадку появ  маслянистих плям необхідно негайно їх засипати піском)

При експлуатації систем подачі кисню необхідно:

постійно стежити  за тим, щоб не було витоків кисню в процесі експлуатації систем, особливо в місцях з'єднань, установки арматури;

контроль витоків проводити  тільки методом намазування мильним розчином.

перед початком роботи переконатися в достатній кількості кисню на проведення запланованих заходів;

кисень подавити в систему тільки після включення відповідного устаткування, вентиляції і освітлення;

підтримувати тиск у системі не вище встановленої норми;

припинити подачу кисню після  закінчення експлуатації системи.

Споживачеві забороняється:

здійснювати ремонт балонів (закріплювати чи посилювати башмак, різьбове кільце);

розбирати і ремонтувати вентилі балонів (замінювати прокладку сальника та інші деталі);

викручувати вентиль;

фарбувати балони і наносити на них надписи;

передавати балони іншим організаціям і особам;

витрачати газ нижче залишковий тиску (в балоні має залишатись тиск не менше 0,05 Мпа (0,5 кгс/см. кв.);

використовувати одяг з синтетичних і вовняних  матеріалів;

використовувати для протирання устаткування та інструменту замаслене ганчір’я;

палити та використовувати відкритий вогонь у приміщеннях, де зберігаються кисневі балони;

Споживачі, що мають балони, які потребують ремонту або повторного огляду, зобов'язані відправляти їх на підприємство - наповнювач або випробувальний пункт, які мають відповідний дозвіл (ліцензію) на виконання даних робіт.

Випуск газів з балонів в ємності з меншим робочим тиском повинен проводитися тільки через редуктор, призначений для даного газу і пофарбований у відповідний колір. Камера низького тиску редуктора повинна мати манометр і пружинний запобіжний клапан, відрегульований на відповідний дозволений тиск в ємності, в яку перепускається газ. Вентилі на кисневій рампі і балонах повинні закриватися і відкриватися поволі без ривків. Інструмент слід утримувати в чистоті і справності та постійно перевіряти на відсутність мастила і інших забруднень жирового походження.

На наповнюючій рампі необхідно розмістити документацію з видами клейм, якими позначаються балони України. Перевіряючи балон необхідно  порівняти клеймо на балоні з клеймом у документі (його ставить організація, яка опосвідчує балон. Опосвідчення повинне проводитись не рідше, ніж раз на 5 років).

Подача кисню у приміщення повинна проводитись через централізований пункт зберігання і розподілу кисню та систему трубопроводів газоподібного кисню. Балони з киснем слід встановлювати (не більше 10 штук ємкістю 40 літрів кожен) у спеціальних шафах, що не згоряють, поза будівлею у простінках на відстані не менше 4 м. від віконних і дверних отворів по горизонталі і вертикалі або в одноповерхових прибудовах з негорючих матеріалів. Центральний пункт зберігання і розподілу кисню слід розміщувати в окремих будівлях із стінами із негорючих матеріалів без віконних отворів з покриттям, що легко знімається, на відстані не менше 25 метрів від будівель і споруд, в яких можуть перебувати люди. Підлога має рівною з неслизькою поверхнею, із матеріалів, що виключають виникнення іскри. Балони з киснем слід встановлювати на відстані не менше  ніж 1 м від опалювальних приладів.

При наповненні балонів необхідно використовувати газоаналізатори (один для контролю вмісту кисню в повітрі біля цистерни з рідким киснем,  другий - для контролю газу в кисневому балоні)

Встановлені у приміщенні одинарні балони мають бути закріплені до стіни або стійки за допомогою хомутів або ланцюжків.

Трубопроводи газоподібного кисню мають відповідати вимогам ВСН 10-83 Відомчі будівельні норми. Інструкція з проектування трубопроводів газоподібного кисню і НПАОП 0.00-1.65-88 Правила безпеки при виробництві та споживанні продуктів розділення повітря.

Прокладка трубопроводів здійснюється з урахуванням вимог ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги".

Забороняється:
 здійснювати  подачу кисню за допомогою гумових трубок та по трубопроводах, що мають нещільні з'єднання;

  прокладка трубопроводів кисню у тунелях і підвальних приміщеннях, всередині несучих конструкцій і перегородок приміщень і будівель, через вентиляційні канали, технічні, побутові і господарські приміщення;
розміщувати  балони у місцях зберігання паливно – мастильних або матеріалів на основі жирів будь якого іншого походження, у місцях, освітлених прямими сонячними променями;

 паління і використання відкритого вогню в приміщеннях для зберігання і експлуатації балонів.

Трубопровід всередині будівлі повинен прокладатися відкрито по стінах на 0,3 - 0,5 м. нижче стелі. У місцях, де можливі механічні пошкодження, має бути передбачено захист труб.

Відстань між трубопроводом кисню і електричними проводами і кабелями має бути не менше 0,3 м., при зовнішній прокладці - не менше 1 м.

При проходженні через стіни і перекриття трубопроводи кисню повинні прокладатися у гільзах з труб більшого діаметру з подальшим заповненням отворів негорючим матеріалом.

Ділянки трубопроводів в місцях проходження через стіни і перекриття не повинні мати стиків. Трубопроводи закріплюються за допомогою скоб. Лінії трубопроводів мають бути пофарбовані в блакитний колір.

Перед здачею систем централізованої подачі кисню повинна проводитися перевірка на знежирення деталей і вузлів, а також випробування систем подачі кисню із складанням відповідних актів.

Прокладка трубопроводів через сходові клітки не допускається.
Використані балони слід зберігати окремо від наповнених. .Зберігати балони необхідно з накрученими ковпаками.

Трубопроводи мають бути заземлені у місцях вводу в будівлю або у газових сховищ.

Заправку кисневих подушок слід здійснювати у відокремленому  приміщенні. Заправлені подушки повинні зберігатися на стелажах, встановлених не ближче 1 м від опалювальних приладів.

Знежирення трубопроводів, що знаходяться у контакті з киснем, слід проводити у разі перевищення норм жирових забруднень на їх внутрішній поверхні під час монтажу і ремонту та при експлуатації за інструкціями, розробленими споживачем. Норми допуску жирових забруднень на поверхні устаткування і трубопроводів, що знаходяться у контакті з газоподібним киснем, встановлені згідно з ГОСТ12.2.052-81. Знежирення трубопроводів проводиться у випадках забруднення їх внутрішньої поверхні, але не рідше одного разу на рік, періодичність проведення аналізів - не рідше 1 разу на 6 місяців.

У кожній установі має бути розроблена і затверджена керівником інструкція із безпечного проведення робіт із знежирення трубопроводів, в якій мають бути вказані роботи, що виконуються за нарядом - допуском.

Знежирення можуть проводити організації, що мають ліцензію - дозвіл Держпраці  на проведення даного виду робіт.

Транспортування наповнених киснем балонів проводиться відповідно до Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів на ресорному транспорті в горизонтальному положенні, обов'язково з прокладками між балонами. У якості прокладок можна застосовувати дерев'яні бруски з вирізаними гніздами для балонів, мотузяні або гумові кільця завтовшки не менше 25 мм. (по два кільця на балон). Усі балони мають укладатися під час транспортування вентилями в один бік. Транспортування балонів у вертикальному положенні повинне здійснюватися обов'язково з прокладками між ними із застосуванням запобіжних засобів від можливого падіння (огородження, кріплення тощо).

Транспортування балонів повинне проводитися з накрученими ковпаками.
          Переміщення балонів в пунктах перевантаження, зберігання або споживання газів проводиться на спеціально пристосованих для цього візках, ношах або за допомогою інших пристроїв.

Водій транспортного засобу при перевезенні кисневих балонів зобов'язаний:

пройти спеціальну підготовку і відповідні інструктажі (з доставки кисневих балонів), медичний огляд під час прийому на роботу і подальші періодичні медичні огляди на даний вид перевезень, передрейсовий медичний контроль та технічний огляд транспортного засобу на відповідність його обладнання для транспортування кисневих балонів, перед кожним рейсом.

дотримуватись Правил дорожнього руху і вимог Інструкції з перевезення небезпечних вантажів, затвердженої керівником установи.

у випадку вимушеної зупинки позначити місце стоянки знаком аварійної зупинки або мигаючим червоним ліхтарем і знаками, що забороняють зупинку у відповідності до вимог Правил дорожнього руху;

Водію при перевезенні кисневих балонів забороняється:

різко рушати транспорт з місця; проводити обгін транспортних засобів, що рухаються із швидкістю більше 30 км/год, різко гальмувати; користуватися відкритим полум'ям, одночасно перевозити інший вантаж, не вказаний в товарно-транспортній документації та сторонніх осіб (палити дозволяється під час зупинки не ближче чим 50 м від місця стоянки).

заправляти завантажений кисневими балонами автомобіль паливом на автозаправних станціях загального користування.

До перевезення кисневих балонів допускаються водії, що мають безперервний стаж роботи водієм транспортного засобу даної категорії не менше трьох років і свідоцтво про проходження спеціальної підготовки.

Персонал, що супроводжує транспортний засіб, який перевозить кисневі балони (експедитор, охорона) зобов'язаний мати свідоцтво, що засвідчує їх право на супровід небезпечного вантажу за цим маршрутом.

Маршрут транспортування визначає підприємство, що виконує перевезення і погоджує його з вантажовідправником і регіональним відділом безпеки дорожнього руху Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області. При цьому заповнюються бланки маршрутів у двох екземплярах. Перший зберігається на підприємстві, другий знаходиться у відповідальної за перевезення особи, а у разі його відсутності - у водія.

При виборі маршруту перевезення необхідно керуватися :

маршрут перевезення по можливості не повинен проходити через населені пункти і поблизу промислових об'єктів, зон відпочинку, природних заповідників та архітектурних пам'ятників;

у випадку перевезення усередині великих населених пунктів маршрут перевезення по можливості не повинен проходити поблизу видовищних, культурно-освітніх, розважальних, учбових, дошкільних і лікувальних установ.

                    Основні небезпеки при роботі з киснем

 Повітря з підвищеним обсягом кисню (більше 23%) і чистий кисень не токсичні і не здатні горіти і вибухати. Та, оскільки кисень є активним окислювачем, більшість речовин і матеріалів у його середовищі або в середовищі з високим вмістом кисню утворюють системи з підвищеною вибухо - пожежною небезпекою.

Ініціаторами загоряння  багатьох матеріалів у середовищі кисню можуть бути куріння, розряд електрики, нагрів механічних частинок при терті тощо. Багато матеріалів, які не здатні до горіння на повітрі - як листова сталь, сталеві труби, горять у кисні. Здатність матеріалів до загоряння зростає при підвищенні тиску і температури кисню.

Робота з киснем зв'язана із небезпеками:

  спалах устаткування, трубопроводів і арматури, що задіяні в роботі з киснем або повітрям з підвищеним вмістом кисню;

спалах одягу і волосся обслуговуючого персоналу, що знаходиться в середовищі газоподібного кисню або повітря з підвищеним вмістом кисню;
          вибух вуглеводнів і інших вибухонебезпечних домішок при перевищенні їх вмісту в рідкому кисні;

  вибух при просякненні рідким киснем пористих органічних матеріалів (асфальт, пінопласт, дерево і тому подібне);

  конструкційні і ущільнюючі неметалічні матеріали (фібра, капрон, полікарбонат, гума на основі натуральних каучуків і так далі) можуть легко запалати в кисні високого тиску при виникненні джерела запалення.