Головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Ганною Царенко у фізичної особи-підприємця  Плачинди В.І. проведено семінар та надані роз’яснення щодо гарантій і компенсацій при службових відрядженнях.

     Законом України «Про оплату праці» (стаття 12) передбачено, що гарантії та компенсації працівникам в разі службових відряджень встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України і вони є мінімальними державними гарантіями.

  Статтею 121 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) працівникам надано право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями.

  Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: 1) добові за час перебування у відрядженні; 2) вартість проїзду до місця призначення і назад; 3) витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.

  Працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.

  Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мінфіну від 13.03.1998 р. №59 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Мінфіну від 19.07.2013 р. №667) визначає службове відрядження як поїздку працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).

  Постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 р. № 98 затверджено суми та склад витрат на відрядження осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів. Відповідно до пункту 7 цієї постанови за наявності підтвердних документів відшкодовуються, зокрема, витрати: - на проїзд до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження; - на оплату вартості проживання у готелях; - на побутові послуги, що включені до рахунків на оплату вартості проживання у місцях проживання; - на бронювання місць у готелях у розмірах не більш як 50 відсотків вартості місця за добу; - на користування постільними речами в поїздах.

  Підприємство, що відряджає працівника, має забезпечити його коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом). Аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток.

  Днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття з відрядження - день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. Дати на транспортних квитках мають збігатися з датами вибуття працівника у відрядження та його прибуття з відрядження згідно з наказом про відрядження.

   На працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений. Компенсація за роботу працівника у відрядженні у вихідні або святкові й неробочі дні виплачується у подвійному розмірі годинної або денної ставки. Якщо працівник відбуває у відрядження або повертається з нього у вихідний день, то йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку. Питання виходу працівника на роботу в день вибуття у відрядження та в день прибуття з відрядження регулюється правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

  Інспектор зазначила, що після повернення з відрядження працівник зобов'язаний до закінчення п'ятого банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження, оригінали документів, що засвідчують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат, а також повернути суму надміру витрачених або залишку коштів.