Фахівець Управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області провела семінар з питань надання відпусток та інших аспектів додержання трудового законодавства для працівників двох підприємств у сфері виробництва опалювальних приладів у м. Світловодськ.

 Інспектор визначила особливості організації трудових відносин, що стосувалися робочого часу в умовах воєнного стану. Детально зупинилася на питаннях, що цікавили працівників стосовно надання відпусток.

Відповідно до Закону України «Про відпустки», щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. 

Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачає, що у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.

Якщо тривалість щорічної основної відпустки становить більше 24 календарних днів, надання невикористаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.

У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки. У разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до статті 24 Закону України «Про відпустки».

Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки».

За загальним правилом під час визначення тривалості щорічних відпусток святкові та неробочі дні, врахуванню не підлягають. У період дії воєнного стану для обрахунку тривалості щорічних відпусток ця норма не застосовується.