Роз’яснення надає начальник відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці в області Ганна Масловська.

 Особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачені пільги і компенсації, у тому числі за місцем роботи, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі – Закон № 796).

Одним з видів таких пільг є додаткова відпустка. Право на додаткову відпустку, яка належить працівникам зі статусом осіб, віднесених до 1 або 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, регулюється пунктом 22 статті 20 і пунктом 1 статті 21 Закону № 796. Згідно з цими нормами особам, віднесеним до 1 і 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, належить додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 робочих днів на рік та надається працівникові у зручний для нього час.Але слід враховувати те, що згідно з частиною 1 статті 5 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі – Закон № 504) тривалість відпусток, у тому числі визначених іншими законами, розраховується виключно в календарних днях.

Отже, тривалість такої відпустки в календарних днях становить 16 календарних днів. Ця відпустка є гарантованою державою пільгою, а тому роботодавець зобов’язаний забезпечити це право працівника впродовж року.

Тобто, прийнятий на роботу працівник, який належить до категорії 1 або 2 осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, має право отримати додаткову відпустку із збереженням заробітної плати строком на 16 календарних днів навіть у перший місяць роботи (за умови неотримання даної відпустки у поточному календарному році за попереднім місцем роботи).

Крім того, однією з особливостей цього виду відпусток є те, що вони повинні бути використані протягом календарного року. Перенесення цих відпусток на інший рік чинним законодавством не передбачено. Тривалість такої відпусти не збільшується на кількість святкових та неробочих днів, що припадають на їх час. Законом № 504 не передбачено і перенесення на інший період або продовження додаткової відпустки, у разі тимчасової непрацездатності, засвідченої в установленому порядку, під час такої відпустки.