Головним державним інспектором відділу з питань експертизи умов праці Управління Держпраці в області Євгенією Краєвською проведено семінар у Кіровоградській обласній спеціалізованій дитячо-юнацькій спортивній школі олімпійського резерву «Надія» на тему «Тривалість щорічних основних та додаткових відпусток».

 Головним державним інспектором роз’яснено питання про надання соціальної відпустки за сумісництвом. Тривалість відпусток визначається Законом України «Про відпустки» (далі — Закон № 504), іншими законами та іншими нормативно-правовими актами України і незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях.

Святкові й неробочі дні (ст. 73 КЗпП) при визначенні тривалості щорічних відпусток та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (ст. 19 Закону № 504), не враховуються.

Згідно зі статтею 2 Закону № 504 право на відпустки мають громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності й галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Працівник, який уклав трудовий договір про роботу за сумісництвом, перебуває у трудових відносинах з підприємством, установою, організацією або фізичною особою і тому має право на додаткову оплачувану відпустку. Це підтверджено і частиною третьою статті 56 КЗпП, відповідно до якої робота на умовах неповного робочого часу (а робота за сумісництвом є одним із її різновидів) не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Відповідно до статті 19 Закону № 504 жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів). Згідно зі статтею 4 цього Закону зазначена відпустка належить до соціальних.

Пунктом 6 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 № 43, передбачено, що відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.

Отже, жінці, яка має двох дітей віком до 15 років, додаткова відпустка надається як за основним місцем роботи, так і на роботі за сумісництвом.

Найгострішим виявилось питання щодооформлення додаткової післяпологової відпустки при патологічних пологах.

Головним державним інспектором було роз’яснено, що відповідно до статті 179 КЗпП і статей 17 і 20 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами надається жінкам на підставі медичного висновку (листка непрацездатності) загальною тривалістю 126 календарних днів (140 календарних днів – у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів). Вона надається повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів, але в межах терміну, визначеного лікарем у листку непрацездатності.

Жінкам, що належать до 1–4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами надається загальною тривалістю 180 календарних днів (п. 10 частини першої ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 р. № 796-ХІІ).

Додаткові дні післяпологової відпустки у разі передчасних або багатоплідних пологів, виникнення ускладнень під час пологів або в післяпологовому періоді оформляються окремим (додатковим) бланком листка непрацездатності, який видається за місцем спостереження вагітної, затверджується підписом лікуючого лікаря, завідувача жіночої консультації, а для іногородніх жінок ще й керівником цього медичного закладу (п. 9 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 3 листопада 2004 р. № 532/274/136-ос/1406). Цей листок непрацездатності видається на 14 календарних днів, крім жінок, яких віднесено до І–ІV категорій постраждалих унаслідок аварії на ЧАЕС. Підставою для його видачі є довідка зі стаціонару лікувально-профілактичного закладу, де відбувалися пологи, яка обов’язково має бути засвідченою підписом головного лікаря та печаткою цього закладу (п. 6.2 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13 листопада 2001 р. № 455).