13 січня головний спеціаліст з питань запобігання та виявлення корупції Управління Держпраці в області Ангеліна Мусієнко провела чергове навчання з працівниками Управління на тему «Психологічні аспекти запобігання корупційним правопорушенням».

  Ангеліна Мусієнко зазначила, що Закон України «Про боротьбу з корупцією» під поняттям корупції визначає діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, що спрямована на протиправне використання наданих їм повноважень для одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.

Зазначено, що серед основних причин її виникнення, зокрема, визначають:

         психологічну схильність до вчинення правопорушних дій;

         наявність певної соціальної, афективної чи моральної патології особистості;

         недосконалість (відсутність) належного психологічного супроводження в установі, підприємстві, організації.

     Потенційну корупційність складають певні соціальні, моральні, етичні, індивідуально-психологічні та моральнісні компоненти.

     Підвищену корупційну загрозу особистості становлять соціально-психологічні вади, які є соціальною патологією:

         корупційна спрямованість;

         корупційна мотивація;

         корупційні схильності;

         корупційні здібності.

  Завчасна профілактика та виявлення провокуючих чинників, що обумовлюють потенційну схильність осіб до вчинення правопорушних дій корупційного характеру, дозволить суттєво знизити потенційний ризик виникнення безпосередньо корупційної поведінки.

  Фахівець ознайомила присутніх з існуючими небезпечними видами провокаційних дій, які можна очікувати з боку:

залякування і психологічний тиск (вплив);

наказ про виконання незаконних дій з боку керівництва;

позичання в борг;

скидки й пільги при здійсненні торгівельних операцій;

надання послуг з метою постановки в залежність;

пропозиції просування по службі;

спонсорська допомога;

тиск на політичну свідомість;

політична агітація;

нав’язування дружніх стосунків;

дача хабарів, дарування подарунків тощо.

Провокаційні дії може викликати також і власна поведінка особи:

нахабне поводження;

висловлювання негативного характеру в адресу громадян;

необережні і необдумані висловлювання;

неохайний вигляд;

нетверезий вигляд;

порушення правил носіння форменого одягу чи встановленого дресс-коду;

помилки в професійній діяльності;

корупційні діяння;

емоційне реагування на грубість з боку провокаторів з метою виклику агресивних дій;

зниження порогу відчуття безпеки;

утрата пильності;

завищена оцінка власних сил і можливостей;

недостатня кваліфікація дій безпосереднього керівництва;

стрес, психічна неврівноваженість;

свідоме порушення законності;

прояви агресії тощо.

Отже, потрібно пам’ятати, що легкодухість, вади характеру, необережне і нерозбірливе ставлення до «вигідних» пропозицій, спонсорства, подарунків та сувенірів, випадкових зустрічей і знайомств чи підтримка у сфері бізнесу, яким займаються члени їх родин, можуть бути першими індикаторами та ознаками початку провокуючого і дискредитуючого тиску.

 А також, на навчанні роз’яснено зміни в частині електронного декларування.