Роз’яснення надає головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно – правових актів Управління Держпраці в області Інна Кривенко.

  Стаття 24 КЗпП передбачає укладення трудового договору, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обов’язковим:

 -при організованому наборі працівників;

-при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я;

-при укладенні контракту;

-у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору в письмовій формі;

-при укладенні трудового договору з неповнолітнім;

-при укладенні трудового договору з фізичною особою;

-в інших випадках, передбачених законодавством України.

До інших випадків укладення трудового договору в письмовій формі, передбачених законодавством України, належать законодавчі норми, які прямо передбачають необхідність укладення трудового договору в письмовій формі (наприклад, ст. 25 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» вiд 23 квітня 1991 р. № 987-XII, ст. 15 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» вiд 12 грудня 1991 р. № 1975-XII).

Оскільки законодавством не визначено, як саме має оформлятися трудовий договір у письмовій формі, на практиці під час його укладення беруть за основу одну з таких типових форм:

-типова форма контракту з працівником, затверджена наказом Міністерства праці України від 15 квітня 1994 р. № 23;

-типова форма контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 1995 р. № 597;

-типова форма трудового договору з працівником, діяльність якого пов’язана з державною таємницею, затверджена наказом Державного комітету України з питань державних секретів від 8 грудня 1994 р. № 44;

-форма трудового договору між працівником і фізичною особою, затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 8 червня 2001 р. № 260.

 Під час укладення трудового договору має бути дотримано не лише форми трудового договору, а й установлених законодавством правил прийняття на роботу (обрання чи призначення на посаду).

У письмовому трудовому договорі доцільно зазначати всі елементи трудових відносин, як то трудові обов’язки, режим роботи, режим відпочинку, пільги, гарантії, компенсації, умови оплати праці та умови преміювання, доплати, надбавки, та інші положення, що мають значення.

Водночас недодержання в установлених частиною першою статті 24 КЗпП випадках письмової форми трудового договору не може бути підставою для звільнення працівника за цією статтею, але свідчить про порушення роботодавцем законодавства про працю і може бути підставою для притягнення його до адміністративної (ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення) або кримінальної (ст. 172 Кримінального кодексу України) відповідальності.

У трудовому договорі мають бути відображенні всі основні аспекти трудового процесу працівника відповідно до вимог чинного законодавства. Під час укладення такого договору сторони, як зазначалося, можуть взяти за основу зміст затверджених типових форм контрактів чи трудових договорів, скоригувавши його відповідно до конкретних обставин. Наприклад, укладаючи трудовий договір з неповнолітнім, потрібно враховувати вимоги нормативно-правових актів, які регулюють працю неповнолітніх, насамперед статей 187–200 КЗпП.

Включення до трудового договору умов, які погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством, не допускається. Відповідно до статті 9 КЗпП такі умови є недійсними. Тобто вони не можуть бути застосовані від самого початку дії договору, навіть за умови, що були включені до договору за угодою сторін. Крім того, умови трудового договору не можуть погіршувати становище працівника також порівняно з нормами колективного договору. Наприклад, згідно зі статтею 108 КЗпП робота в нічний час оплачується в підвищеному розмірі, встановлюваному, зокрема, колективним договором підприємства. Таким чином, обумовлювати в трудовому договорі менший за встановлений колективним договором розмір оплати за роботу в нічний час забороняється.

 Для оформлення працівника на роботу він має написати заяву про прийом на роботу та надати всі необхідні документи (паспорт, ІНН, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, військовий білет, документи про освіту, довідку про стан здоров’я та інші). У випадках, передбачених у статті 24 КЗпП, оформлюється письмовий трудовий договір. Роботодавець видає наказ про прийняття працівника на роботу і повідомляє органи Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.

 Незалежно від того, в якій формі укладено трудовий договір — в усній чи письмовій, роботодавець зобов’язаний оформити факт укладення трудового договору своїм наказом чи розпорядженням. Якщо під час перевірки державний інспектор праці виявить на робочих місцях працівників, трудові договори з якими не оформлено відповідно до встановленого порядку, роботодавця буде притягнено до адміністративної відповідальності на підставі частини першої статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, внесено йому припис про усунення порушення частини третьої статті 24 КЗпП  та застосована штрафна санкція у розмірі 30-ти мінімальних заробітних плат.

 Факт перебування працівника у трудових відносинах із роботодавцем може бути встановлено також судом у порядку вирішення трудового спору. При цьому в ході судового засідання для підтвердження факту виконання трудових обов’язків з відома роботодавця або уповноваженої ним посадової особи працівник може використати будь-які документи, включаючи й ті, ведення яких не передбачено трудовим законодавством, а також показання свідків.